Steely Dan
Після довгих оббивання порогів музикантам вдалося підписати контракт з маленькою фірмою, якою володіла група "Jay and the Americans". З цим ансамблем хлопці пропрацювали до 1971 року, а потім перебралися в Нью-Йорк, бажаючи складати пісні на професійній основі. Там-то їх і підчепив лос-анжелеський продюсер Гері Кац, прилаштувавшись хлопців у "ABC / Dunhill".
Він же і запропонував музикантам сколотити свою власну групу, від чого ті не стали відмовлятися. Запозичивши назву для свого проекту з новели Вільяма Берроуза "Naked Lunch" Дональд і Вальтер приступили до репетицій. На допомогу у створенні дебютного альбому "Steely Dan" вони запросили Денні Діаса (гітара), Джеффа Бакстера (гітара), Джима Ходдера (ударні) і Девіда Палмера (вокал).
Починаючи з 1973 року гурт гастролював в Англії і США, причому склад її частенько змінювався. Крім цього за пару літ "Steely Dan" випустили два альбоми, "Countdown To Ecstasy" і "Pretzel Logic". Всі провідні вокальні партії тепер виконував Дональд, а на лідер-гітарі грав Вальтер. У 1974-му відбулося останнє турне групи, у якому крім засновників колективу взяли участь Майк Макдональд (клавішні, вокал), Джефф Поркаро (ударні) і Ройс Джонс (перкусія, вокал). Після закінчення цього заходу Фейген та Бекер вирішили остаточно зав'язати з концертами і перевести проект на чисто студійну основу. У результаті на наступний рік всі інші учасники ансамблю були звільнені, а альбоми стали записуватися за допомогою сесійних музикантів.
На якості матеріалу це відбилося в кращу сторону, і платівки "Steely Dan", видані в цей період користувалися відносно великим попитом. Вищим досягненням групи стала робота 1977 року "Aja". На сесії цього альбому були запрошені такі музиканти як Уейн Шортер і Лі Райтнур, що додало "Сталевий Дену" більш джазове звучання. "Aja" провів в кращій п'ятірці цілих три тижні, а за підсумками продажів одержав "платину".
На жаль, у лейблу "ABC" почалися проблеми, і вихід наступного альбому затримався на три роки. "Gaucho" з'явився на світ лише в 1980-му. Платівка також мала гарний успіх, потрапивши до американського Топ 10, але на наступний рік було оголошено про те, що шляхи Фейгена і Бекера розійшлися. Дональд почав записувати сольник, а Вальтер відправився на Гаваї вирощувати авокадо на своєму ранчо. Свою співпрацю музиканти відновили в 1993 році, коли Бекер виступив у ролі продюсера другого сольного альбому Фейгена. На наступний рік колеги помінялися ролями, і вже Фейген продюсував платівку Бекера.
А в 2000 році колишні колеги реанімували вивіску "Steely Dan" і спільними зусиллями записали перший за останні 20 років студійник "Two against nature". Виявилося, що люди похилого віку ще можуть виробляти якісний товар, і диск навіть отримав "Греммі" в номінації "альбом року". Цим справа не обмежилася і "Сталеві Дени" провели успішні гастролі, а потім знову відправилися в студію, щоб порадувати своїх фанів черговий платівкою.