Stereolab

Лондонська команда "Stereolab" багато чого запозичила від краут-року, але привнесла в цей стиль безліч інших елементів і згодом потрапила під визначення "пост-рок". Заснували проект англієць Тім Гейн (гітара, клавішні) і француженка Лютиця Садье (вокал, клавішні, гітара), в кінці 80-х працювали разом під вивіскою "McCarthy". Одночасно зі створенням "Stereolab" музиканти організували власний лейбл "Duophonic".

На початку 90-х ця фірма випустила кілька EP і синглів, стилістично характеризувалися як гітарно-орієнтований рок. Приблизно так само звучала і перша полнометражка "Peng!", Що вийшла в 1992-му.

До того часу в складі групи крім її засновників значилися вокалістка Мері Хансен, барабанщик Ендрю Рамсей, басист Дункан Браун, клавішниця Катаріна Гіффорд і гітарист Шон О Хаган. Починаючи з EP "Space Age Batchelor Pad Music" музиканти стали додавати в свої творіння елементи easy-listening, за допомогою чого посилили своє становище і здобули контракт від американської фірми "Elektra Records".

У 1993 році група випустила диск "Transient Random-Noise Bursts with Announcements", що зробив "Stereolab" зірками андеграундного інді-року по обидві сторони Атлантики. Але це був лише перший крок до успіху, оскільки починаючи з січня 1994-го опуси колективу стали досить регулярно потрапляти в британські чарти. Альбом "Mars Audiac Quintet" з його засиллям вінтажних клавішних виглядав більш попсово щодо попередніх релізів, проте критики побоялися сильно його розхвалювати через марксистських текстів. Втім, на наступну повнометражку преса відреагувала з захопленням, а пісні з "Emperor Tomato Ketchup" на довгий час прописалися в ефірі студентських радіостанцій. Деякі особистості відзначили на цій платівці впливу "Velvet Underground", Берта Бахараха та Франсуази Харді.

У записі альбому взяв участь Джон МакЕнтайр з "Tortoise", а замість Катаріни на клавішних грав Морган Лот. Після закінчення сесій в складі відбулася ще одна заміна, і місце Брауна зайняв Річард Харрісон. У 1997-му "Stereolab" прорвалися в біллбордовскіх Топ 200 з роботою "Dots and Loops". Тут група віддалилася від спадщини краут-року і "Velvet Underground" у бік європоп і easy listening.

Зробивши дворічний перерва, пов'язана з народженням у Тіма і Лютиця дитини, команда повернулася з альбомом "Cobra and Phases Group Play Voltage in the Milky Night". Через свою полегшено-джазової спрямованості робота викликала суперечливі відгуки, хоча і зайняла 154-у сходинку "Billboard". Наступну платівку, також як і "Cobra ...", продюсували МакЕнтайр і Джим Про Рурк, однак результат вийшов більш мелодійним і тому здобув більшу кількість похвал. У 2002-му "Stereolab" почали готувати матеріал для чергового альбому, але в силу ряду причин сесії довелося відкласти. Спочатку стався розрив у відносинах Тіма і Лютиця, а потім в автокатастрофі загинула Мері Хансен.

Смерть колеги вибила музикантів з колії, однак згодом вони вирішили продовжити розпочату справу. У 2003-му вийшов EP "Instant 0 in the Universe", близький за саундом до ранніх робіт, а на наступний рік з'явився повнометражний альбом "Margerine Eclipse". Ця платівка стала останнім релізом на "Elektra Records", і надалі команда перейшла на лейбл "Too Pure".