Stereophonics

Хлопці з Південного Уельсу вперше з'явилися на британській сцені в середині 90-х. Тоді однофамільці Джонс, Келлі (вокал, гітара) і Річард (бас) разом з ударником Стюартом Кейбл грали в групі під назвою "Tragic love company". Перебуваючи під значним впливом "Manic street preachers", хлопці також щосили лабали кавери "AC / DC", "Bad company", "Led zeppelin", "Creedence Clearwater revival".

Коли вивіска змінилася на "Stereophonics", настала пора робити що-небудь своє. На цьому етапі почали проявлятися здібності Келлі Джонса до складання пісень.

Тріо стало практично першою командою, підписаній до щойно заснованого лейблу Річарда Бренсона "V2". У принципі виконавчий директор фірми Джеремі Пірс ще до її офіційного відкриття уклав контракт зі "Stereophonics". Вже в листопаді 1996-го вийшов перший сингл "Looks like Chaplin" з бі-сайдовой композицією "More life in Tramp s West" (ця пісня згодом сама була видана окремим синглом).

Хлопці продовжили заняття синглами і навесні 1997 року виявилися в британських чартах з "Local Boy In The Photograph", щоправда, місце було всього лише 51-е. Кожне з наступних видань піднімалося все вище і вище на сходинках хіт-парадів і ось вже дебютний альбом, "Word gets around", застовпив собі місце в гарячій десятці, зайнявши шосту позицію. Платівка отримала дуже позитивні відгуки, а супутній сингл "Traffic" опинився в британському Тор 20. На цьому релізі тема покинутості якраз підійшла для "жалобного" вокалу Джонса. На хвилі успіху був перевиданий "Local Boy in the Photograph", що зайняв тепер місце в кращій двадцятці замість того щоб плентатися в кінці списків.

Буквально на наступному тижні після цієї події "Stereophonics" отримали нагороду в номінації "Best New Group". Тим часом група продовжувала клепати хітові сингли, один з яких, "The Bartender and the Thief", міцно влаштувався в британському ефірі. Це було в 1998-му, коли троє уельсцев гастролювали по Англії, Австралії та Нової Зеландії.

А на наступний рік "Stereophonics" відправилися в студію "Real world", люб'язно надану їм Пітером Гейбріелом. Альбом "Performance And Cocktails" побив майже в десять разів тираж свого попередника (500000 копій проти 60000), принісши групі "платину" і опинившись на самій верхівці британських чартів. Успіх був настільки сильний, що творчістю команди зацікавився Том Джонс. Він запросив хлопців позапісиваться разом, і навесні 2000 року вийшов їх спільний сингл "Mama Told Me Not To Come". З третім студійним альбомом "Stereophonics" стався невеликий казус. Диск "Just Enough Education to Perform" планували спочатку назвати абревіатурою "JEEP", але тут втрутилися автомобільні компанії, пред'явивши свої права на слово "джип" ("JEEP"), і назва довелося залишити розшифрованим.

Наступна студійна робота з'явилася на світ лише у 2003 році. Не минуло й місяця з часу виходу "You Gotta Go There To Come Back", як спалахнули розбіжності між Келлі Джонсом і Стюартом Кейбл, що закінчилися відходом останнього. "Stereophonics" вирішили продовжити свою діяльність у вигляді дуету, ангажований на час гастролей Стіва Горман з "Black crowes".

Читате також