Steve Miller Band

Стів Міллер народився в Мілуокі 5 жовтня 1943. Мати його була співачкою, а батько у вільний час займався звукорежисерською справами, так що не дивно, що вже в 4 роки хлопчик отримав свою першу гітару. У будинку завжди було повно всяких музичних і навколомузичних особистостей, і в п'ять років Стіва навчили поводитися з інструментом.

Коли хлопцеві виповнилося 12 рочків, він разом зі своїм старшим братом організував свою першу рок-н-рольну команду, "Marksmen". Ця група, в яку Міллер запросив вокалістом свого приятеля "Боза" Скеггза проіснувала 5 років. Після закінчення школи Стів вступив до університету в Медісоні, де створив свою другу банду, "Ardells", у чому йому допоміг все той же Скеггз.

Захопившись блюзом, Міллер перебазувався в Чикаго, де йому доводилося ділити сцену з такими майстрами жанру як Мадді Уотерс, Хаулін Вулф і Бадді Гай. Але чиказькі справи у Стіва не склалися, і він відправився шукати щастя в Сан-Франциско. Саме там, в компанії з Тімом Дейвісом (ударні), Джеймсом "Курлов" Куком (гітара) і Лонні Тернером (бас) він і організував "Steve Miller band". Перші концерти відбулися в січні 1967-го, причому група відразу ж здобула успіх у публіки. Влітку того ж року ансамбль взяв участь в "Monterey pop festival", а потім виступав разом з Чаком Беррі.

Відразу після Монтерея банда підписалася до "Capitol records", а Міллер зайнявся перестановками. Закликавши під свої знамена Боза Скеггза, він також замінив Кука Джимом Петерманн. Дебютний альбом, "Children Of The Future", записаний в Англії з глиною Джонсом, був прийнятий доброзичливо, але все ж перший успіх прийшов разом з "Sailor", що потрапили в Топ 40 і містив хітову штучку "Living in the USA". Далі флуктуації складу продовжилися - спочатку пішов втомлений від гастролей Петерман, а потім Скеггз подався займатися сольною кар'єрою. Незважаючи на постійні кадрові перестановки, аж до 1972 року альбоми "Steve Miller band" продовжували виходити дуже навіть регулярно, причому деякі з них ("Brave New World", "Number 5") займали непогані місця в чартах.

У 1972-му Міллер потрапив в автокатастрофу, в результаті чого потім вісім місяців приходив до тями. Після його одужання "Steve Miller band" у складі Стів (гітара, вокал) Джеральд Джонсон (бас), Дікі Томпсон (клавішні), Джек Кінг (ударні) записала в новому звучанні альбом "The Joker". Але накопичилася за довгий час втома знову налягла на Міллера, і він розпустив команду, зайнявшись спокійною підготовкою нового матеріалу для двох альбомів.

Коли настав час сесій "Fly Like An Eagle" Стів запросив до себе Лонні Тернера і Гері Маллабера (ударні), а на запис "Book Of Dreams" додав ще клавішника Байрона Оллред. Обидва альбоми були повні хітів і стали чотири рази платиновими. Перед записом "Circle of love" Тернера змінив Джеральд Джонсон, а роком пізніше команда поповнилася ритм-гітаристом Кенні Лі Льюїсом. З ним в 1982 році був випущений черговий платиновий альбом "Abracadabra", що містив самий знаменитий хіт "Steve Miller band". На наступний рік був виданий концертний альбом (як в аудіо-, так і в відеоваріанті), а в 1984-му з'явилася перша цифрова запис групи, "Italian X Rays".

Чергова робота вийшла у 1986-му, причому на другій стороні пластинки Міллер повернувся до своїх блюзом коріння. Ці композиції згодом потрапили на відео "Blues in the 20th Century". Блюзова тенденція продовжилася і на "Born 2B Blue", на якому Стів повністю оновив склад команди. Останньою студійною роботою став альбом "Wide river", а весь наступний час Міллер займався випуском збірок. Тим не менш, вклад "Steve Miller band" у розвиток рок-музики величезний, про що свідчить хоча б той факт, що "Greatest Hits 1974-78" (не включав у себе головного хіта, "Abracadabra") розійшовся по всьому світу тиражем більше 13 мільйонів екземплярів.