Stone Temple Pilots

Скотт Вейланд і Роберт Делеу познайомилися в 1986 році на одному з концертів "Black flag", коли випадково виявилося, що вони одночасно стали "клеїти" одну дівчину. Розборки з-за неї хлопці наводити не стали, а навпаки здружилися і почали разом бринькати на гітарах. Ідея створення повноцінної команди стала витати в повітрі, і Скотт з Робертом спантеличені доукомплектування складу.

В одному з клубів Сан-Дієго їм на очі потрапив Ерік Крец, що вразив хлопців тим, що занадто голосно лупив по барабанах. Його швиденько рекрутували в команду, спершу отримала назву "Swing". Тепер не вистачало лише лідер-гітариста, і Роберт ангажував на цю справу свого брата Діна. Помінявши вивіску на "Mighty Joe Young", колектив приступив до тренувань та нечастим клубним виступів.

У 1992 році музикантам вдалося деякі свої демозаписи представити на "Atlantic records", що призвело до укладання контракту з цією фірмою. Тоді ж з'ясувалося, що ім'я "Mighty Joe Young" вже зайнято. Мучитися з новою назвою не довелося, оскільки Скотту на очі потрапила емблема нафтової компанії STP, яку він розшифрував по своєму - "Stone temple pilots".

Дебютний альбом групи надійшов у продаж восени 1992-го. Незважаючи на шквал звинувачень на клонування музики "Pearl jam", платівка досягла вищих позицій у хіт-парадах і в кінцевому підсумку став мультиплатиновим. Великою популярністю користувалися видані синглами композиції "Sex type thing" і "Plush". Прокотившись з гастролями в одній упряжці з "Megadeth", група почала готувати матеріал для наступного альбому. "Purple" з'явився на світ у 1994 році і цілих три тижні протримався на верхньому рядку штатівських чартів. І хоча Вейланда продовжували звинувачувати в наслідуванні Едді Веддер, кількість критиків набагато поменшало.

На жаль, на наступний рік виявилося, що у Скотта серйозні проблеми з наркотиками. Спочатку він був заарештований за зберігання кокаїну і героїну, а потім потрапив до лікарні. Тим часом "Stone temple pilots" приступили до запису третього альбому, причому Вейланда на сесії і назад у клініку доставляли під охороною. "Tiny Music ... Songs From The Vatican Gift Shop" з'явився на світ у березні 1996 року, причому на цей раз критики захлинаючись хвалили платівку, а народ розкуповував її не дуже охоче.

Плановане на літо турне групи було зірвано через "недолікованого" Скотта. Так і не зумів позбутися від поганої звички вокаліст "Stone temple pilots" знову опинився на лікарняному ліжку. Його колеги запросили нового фронтмена, Девіда Кауттса, і під вивіскою "Talk show" записали платівку з однойменною назвою. Однак проект виявився невдалим і альбом навіть не потрапив в американський Топ 100. Прочухавшись трохи Вейланд примудрився записати сольник "12 bar blues". Під час подальшого туру він був знову заарештований за зберігання героїну.

Повернення до діяльності "Stone temple pilots" відбулося з виходом скромно названого альбому "No. 4". Думки слухачів знову були полярні і сходились лише в одному - композиція "Sour girl" подобалася всім без винятку. Після виходу платівки нарешті відбулися нормальні гастролі, частина з яких команда відіграла в компанії з "Red hot chili peppers". Влітку 2001-го вийшов черговий лонгплей гурту "Shangri-La Dee Da", трохи поправити положення "Пілотів".