Stone The Crows
У 1967 році вона в компанії інших музикантів виступала на американських військових базах у Німеччині. У тій групі також грав і Леслі, з яким після повернення на батьківщину вони сколотили новий бенд під назвою "Power". В оригінальний склад також увійшли клавішник Джон Макгінніс і басист-вокаліст Джиммі Дюара, згодом працював на Робіна Трауера.
Прописавшись в одному з барів Глазго, команда почала заробляти концертну репутацію і з часом знайшла чимало шанувальників. Як-то раз земляки "Power", група "Cartoone", керовані менеджером Марком Лондоном, вирушили до Америки і прихопили з собою Леслі.
Двомісячне турне, під час якого шотландцям довелося пограти з "Allman Brothers Band", пішло гітаристу на користь, і, повернувшись додому, Харві вніс деякі корективи в роботу "Power". З його подачі група знайшла довговолосою-джинсовий імідж, а замість виконання каверів взялася складати власної матеріал. Справи музикантів пішли в гору, і десь в цей період їх і виявив Пітер Грант. Під його керівництвом колектив змінив вивіску на "Stone The Crows" і прийняв до своїх лав барабанщика Коліна Аллена (екс-"Zoot Money s Big Roll Band", "John Mayall s Bluesbreakers"). У 1969-му році був записаний дебютний альбом, спродюсований Марком Лондоном. Платівка включала в себе відкривачку "The Touch Of Your Loving Hand" в дусі Рея Чарльза, бітлівський кавер "Fool On The Hill" і епік "I Saw America", що займав усю другу сторону.
Продажі дисків були средненькимі, але це не збентежило музикантів, і вони спекли другий вініловий млинець, "Ode To John Law". Основною відмінністю цього альбому від попередника було те, що на ньому в основному звучав голос Меггі, а Джиммі зосередився на басових партіях.
Втім, після виходу "Ode" Дюара пішов, а разом з ним зник і Макгінніс. Новими членами "Stone The Crows" стали басист Стів Томпсон і клавішник Ронні Ліхі. Записаний з їх участю альбом "Teenage Licks" вийшов найбільш комерційно успішним у дискографії групи. У 1971 році "Stone The Crows" відзначилися майже на всіх престижних фестивалях, а Меггі, яку багато хто називав спадкоємицею Дженіс Джоплін, удостоїлася звання "Best Female Vocalist" від журналу "Melody Maker". Все складалося добре, але 3 травня 1972 трапилася трагедія. Під час саундчеку Ліс Харві отримав сильний удар струмом і тут же помер. Решта музиканти все ж вирішили продовжити діяльність і запросили на заміну Пітера Гріна.
Проте з ним щось не заладилося, і після тимчасового співробітництва зі Стівом Хоу "Stone The Crows" взяли до себе Джиммі Маккаллох. У 1972-му група записала альбом "Ontinious Performance", після виходу якого стало ясно, що Харві замінити не вдасться, і колектив розпався. Згодом Аллен приєднався до "Focus", Маккаллох працював в "Wings", а Белл випустила пару сольників.