Stratovarius

"Stratovarius" був заснований в 1984 році трьома хлопцями з Хельсінкі (Фінляндія): барабанщиком і вокалістом Туомо Лассіла, басистом Джоном Віхерва і гітаристом Стаффаном Страхлманом. До цього хлопці грали в тому ж складі під назвою "Black Water". Музика раннього "Stratovarius" дуже відрізнялася того, чим це є сьогодні. У ній явно відчувався вплив "Black Sabbath" і Оззі Осборна.

У кінці 1984 року басист Джон покинув групу, а йому на заміну був узятий Йіркі Лентон, який раніше виступав разом з Тімо Толккі в команді "Road Block". У 1985-му Стаффану набридло грати в "Стратоваріусе", і за тиждень до запланованого концерту в Данії він звалив з групи. Туомо Лассіла подзвонив Тімо Толккі і попросив його приєднуватися до ансамблю, і той погодився. У той час роль вокаліста все ще виконував Туомо, але скоро стало очевидно, що його голосовий діапазон не підходить для музики, яку виконували "Stratovarius". Але підходящого співака знайти не вдалося і вокальні партії узявся виконувати Толккі.

З цього моменту саунд групи став більш схожий на сьогоднішній - дуже мелодійний з впливом музики Річі Блекмора і стилю бароко. Після серії концертів в Хельсінкі в 1987 році музиканти записали першу демоленту, що містить пісні "Future Shock", "Fright Night" і "Night Screamer". "Stratovarius" взяла під крило фінська компанія "CBS". Тоді ж в команді з'явився клавішник Антті Іконен.

У 1988-му вийшов перший сингл "Future Shock / Witch Hunt". У 1989-му вийшов ще один, "Black Night / Night Screamer", а за ним з'явився дебютний альбом "Fright Night". У тому ж році команда багато гастролювала, включаючи виступи разом з "Anthrax" і іншими відомими металістами. В кінці року склад покинув басист Йіркі Лентон. Наступну запис "Stratovarius" фінансували самі, оскільки "CBS" втратила до них інтерес. Басові партії записував Тімо, хоча в команду був прийнятий новий басист Ярі Бем. Але стиль гри останнього не відповідав музиці "Стратоваріуса", і його попросили піти. Другий альбом, під назвою "Stratovarius II" був випущений у Фінляндії на початку 1992-го. Через деякий час він з'явився на прилавках європейських магазинів як "Twilight Time". Незабаром диск потрапив до Японії, де цілих п'ять місяців стирчав в десятці кращих імпортних пластинок.

Група отримала контракт від "JVC Victor Entertainment", яка в 1993 році випустила альбом в Японії. Під кінець сесій для нового диска в команді з'явився новий басист Ярі Кайнулайнен. У той час Туомо валявся в лікарні 8 тижнів і запис закінчувалася за участю Самі Куоппамакі. Нарешті на початку 1994 року третій альбом, "Dreamspace", був випущений в усьому світі. Цей реліз заслужив високу похвалу критиків.

Після успішних японських гастролей група знову засіла в студії. Тімо Толккі паралельно встиг записати сольний альбом "Classical Variations and Themes". Тоді ж Тімо вирішив, що "Stratovarius" повинні знайти собі нового співака. Так в групі з'явився Тімо Котіпелто. Записаний при його участі альбом "Fourth Dimension", розійшовся тиражем удвічі більшим ніж його попередник. Після виснажливих гастролей по Європі і Японії в команді почалися розбіжності, внаслідок чого з складу пішли "старички" Туомо Лассіла і Антті Іконен, а в групу були прийняті барабанщик Йорг Майкл і клавішник Йенс Йоханссон. Новий диск став великим кроком вперед для "Stratovarius". З новим свіжим саундом, привнесеним Йоханссоном і Майклом вийшов драматично-мелодійний металевий альбом. До його запису були залучені хор з 40 чоловік і струнний оркестр. Альбом містив класичні речі "Stratovarius", такі як "Father Time", "Eternity" і "Will the Sun Rise?".

Наступний диск, "Visions" вийшов у квітні 1997-го, і відразу ж опинився на 5-й позиції фінських чартів. Альбом швиденько досяг золотого статусу. Під час подальшого туру був записаний "живий" двійник "Visions of Europe", який був випущений в березні 1998-го. Новий альбом, "Destiny", зайняв у фінських чартах верхню сходинку ще до його офіційного виходу. У 1999 році "Stratovarius" був визнаний у Фінляндії кращою металевої групою, а Тімо Толккі - кращим музикантом.

Читате також