Strokes

Група "Strokes" з'явилася на світ десь у кінці минулого тисячоліття. Майже всі її учасники (вокаліст Джуліан Касабланкас, гітарист Нік Валенси, басист Микола Фретур, барабанщик Фабріціо Моретті) - уродженці Нью-Йорка і лише гітарист Альберт Хаммонд молодший прибув до цього міста з Лос-Анджелеса. До речі, папаша Хаммонда мав успіх в 70-х роках з попсової штучкою "It never rains in Southern California", а вокаліст був сином модельного магната.

Однак ці факти жодним чином не позначилися на музиці, яку взялися виконувати "Strokes".

Їх коріння сягає творчість таких колективів і виконавців як "Television", Іггі Поп, "Velvet undeground", "Doors", Том Петті. Просочившись рок-н-рольним духом 70-х, хлопці лише осучаснили свої пісні, причому надали їм більш британське, ніж американське звучання. Першою людиною, "розкусили" майбутніх зірок, виявився Райан Джентлес, що став менеджером групи.

За допомогою іншого типу, Гордона Рафаеля було записано демо з трьох пісень. На даному етапі хлопцями зацікавився ділок шоу-бізнесу Джефф Трейвіс, що запропонував видати "The morden age" на своєму лейблі "Rough trade". Для демки результат виявився більш ніж несподіваним - весь тираж був відразу розпроданий. Галас піднялася неймовірна, і перші британські гастролі (де "Strokes" виступали хедлайнерами) пройшли з аншлагами, а преса друкувала лише захоплені відгуки. Наприклад, журнал "New musical express" назвав п'ятірку ньюйоркців найкрутішою бандою сучасності.

Ловлячи удачу за хвіст, хлопці швиденько записали дебютний альбом "Is this it" (продюсував роботу Рафаель), що вийшов в кінці вересня 2001 року. Композиція "Last nite" потрапила в десятку кращих і стала частенько крутитися в ефірі. Саму ж пластинку очікував менший успіх - тільки 33-е місце в "Біллборді" при півмільйонних продажах.

Після виходу "Is this it" група удостоїлася честі розігрівати не кого-небудь, а самих "Rolling stones". Тим часом "строуксоманія" спіткала не тільки Англію і Штати, але і континентальну Європу, і скрізь музикантів приймали на ура. Неабияк сьорбнувши слави, хлопці приступили до запису другого альбому. Спочатку на роль продюсера вирішили запросити Найджел Годріч, відомого по спільній роботі з Джефом Беком і "Radiohead". Однак співпраці з ним не вийшло, і продюсерське крісло зайняв уже перевірений у справі Гордон Рафаель.

Саме за його допомогою шанувальники "Strokes" зуміли роздобути другий альбом, "Room on fire", що вийшов наприкінці 2003 року. Цей реліз чекало більш захоплене сприйняття публіки у порівнянні з попередником. Про ситуацію можна було судити по чартах: друге місце в Британії, четверте - в Штатах, шосте - в Німеччині, і двадцятка кращих в багатьох європейських країнах.