Stuck Mojo

На початку 90-х декілька шанувальників рестлінга з Атланти збилися в одну купу і, виявивши у себе подібні музичні смаки, організували проект "Stuck Mojo". В оригінальний склад банди увійшли гітарист Річ Уорд, басист Дуейн Фаулер, барабанщик Брент Пейн і чорношкірий вокаліст Бонз, паралельно відповідав за тексти пісень. Незважаючи на те, що їх стиль спочатку часто піддавався критиці, а концерти часто супроводжувалися образливими вигуками, хлопці завзято продовжували змішувати хіп-хоп з металом і, врешті-решт, домоглися контракту з "Century Media".

У 1995 році вийшов дебютний альбом, "Snappin Necks". На його підтримку було організовано євроамериканське турне, протягом якого "Stuck Mojo" довелося пограти разом з "Machine Head" і "Slapshot".

На початку 1996-го вийшов EP "Violated", що містив декілька нових пісень і парочку "живих" треків. Ритм-секція до того часу змінилася: басуху взявся терзати Корі Ловер, а барабани дісталися Баду Фонтсеру. Цей же склад зібрався в рідній Атланті в "360 Studios", де разом з продюсерами Деніелом Бергстрандом ("Meshuggah") і Девін Тауншенд записав другу полноформатнік, "Pigwalk".

Продажі альбому були дещо більше ніж у попередника, проте на їх приріст мали значний вплив інтенсивні гастролі, на яких "Stuck Mojo" виступали з командами типу "Type O Negative" і "Testament". Справжній же прорив стався у 1998 році, коли вийшов третій лонгплей групи. Спродюсований колишнім учасником "Sabbat" Енді Сніп і напханий нищівними ритмами і гострими як бритва гітарами, "Rising" цілком виправдав свою назву. Тираж диска склав 50000 копій, що зробило його самим продаваним релізом "Century Media" аж до появи "Comalies" від "Lacuna Coil".

Популярність альбому також сприяло використання в його оформленні рестлерской атрибутики і залучення для запису кліпу "Rising" тогочасних зірок WCW Даймонда Далласа Пейджа, Рейвена і флок. Перед американським туром 1999 Корі Ловер втік в "Life of Agony", а на його місце прийшов Ден Драйден з "Belt Fed".

Оновлений склад колесив по Штатах в компанії з "Sevendust", "Clutch", "Skinlab", "Nothingface", HED (PE), а також відзначився на низці європейських фестивалів. Навесні 1999-го, коли "Stuck Mojo" виступали у себе в Атланті, був записаний концертний альбом "HVY 1", на який додатково помістили два свіженьких студійних треку. Незважаючи на те, що цей альбом, а також подальший "Declaration Of A Headhunter" продавалися цілком непогано, в кінці 2000 року було оголошено про розпуск "Stuck Mojo". Бонз зайнявся проектами "420 Monks" і "Dead Gospel", а Уорд, Фонтсер і Драйден стали членами "Fozzy". У 2001-му "Century Media" на прощання випустила збірку ауттейков "Violate This", але, як виявилося, це був ще не кінець історії.

Пару років група напередодні новорічних свят з'являлася в полюбився їй клубі "Masquerade", а в 2005-м Бонз, Уорд і Фонтсер об'єдналися з басистом Шоном Делсон для запису нового альбому під прапором "Stuck Mojo". Спочатку реліз планувався на 2006 рік, але потім щось застопорилося, і Фонтсер пішов, поступившись місцем Родні з "Dead Gospel".