Suicidal Tendencies

На початку 80-х в містечку Венеція, що в штаті Каліфорнія, вокаліст Майк Мейр заснував хардкор-групу з провокаційною назвою "Suicidal Tendencies". Його спільниками стали гітарист Грант Естес, басист Луіче Майорга і драммер Емері Сміт. Нічого особливого команда з себе не уявляла, і користувалася лише відносною популярністю серед скейтбордерів та панків. Щоправда, ходили чутки, що "Suicidal Tendencies" мають зв'язки з місцевими бандитами, але, швидше за все це було через те, що хлопці одягалися як хулігани.

Поступово хлопці піднакопичили деякий музичний досвід і знайшли в колах андеграунду достатню популярність, щоб на них звернули увагу записуючі фірмочки. Групі надійшла пропозиція від інді-лейблу "Frontier", і в 1983 на ньому вийшов однойменний дебют "Suicidal Tendencies".

Несподівано для всіх платівка стала самим продаваним на той момент хардкор-альбомом. При цьому кліп на хітову композицію "Institutionalized" удостоївся честі крутитися на MTV, що в середовищі хардкорщиков відбувалося не так вже й часто. Незважаючи на такий розклад, мажори не поспішали брати до себе "Suicidal Tendencies". Більш того, з-за минулої "бандитської" репутації групі довгий час заборонялося виступати в околицях Лос-Анджелеса.

Почали вже ходити чутки, що команда розпалася, але тут якраз Майку вдалося прилаштувати свій проект на "Caroline Records". До того моменту місця Естес і Сміта зайняли Роккі Джордж і Ральф (RJ) Херрера. З їх приходом саунд "Suicidal Tendencies" придбав трешеві відтінки. Оновлений колектив виробив на світ альбом "Join the Army", що містив популярну скейт-панківську штучку "Possessed to Skate". Поступово творчістю групи почали цікавитися і металісти, а незабаром "ST" отримали контракт від мажорів "Epic Records". Перед цим складу ще раз оновився, місце Майорги зайняв Боб Хетскоут, а крім цього був доданий другий гітарист, Майк Кларк. Ця конфігурація записала альбом з довжелезною назвою "How Will I Laugh Tomorrow When I Can t Even Smile Today", на якому ще сильніше позначився відхід від хардкору до металу.

У подібному ж дусі була зроблена платівка "Controlled By Hatred / Feel Like Shit ... Dejа Vu", що складається з двох ранніх EP. Початок 90-х "Suicidal Tendencies" ознаменували випуском "золотого" альбому "Lights, Camera, Revolution" з композицією "You Can t Bring Me Down", що отримала прописку на MTV. Бас-гітару на цей раз в руках тримав любитель фанку Роберт Трухійо, що привнесло відповідний колорит у звучання платівки.

Намагаючись розширити свою аудиторію, влітку 1991-го група вирушила розігрівати прог-металістів "Queensryche", а потім випустила самий експериментальний в своїй дискографії альбом "The Art of Rebellion". Слідом за цим Мейр і Трухійо замутили фанк-металевий сайд-проект "Infectious Grooves". Поступово нова група стала відбирати в них все більше і більше часу, а "Suicidal Tendencies" відійшли на задній план. Під цією вивіскою в 1994-му вийшов останній студійник "Suicidal for Life", а потім на довгий період проект був взагалі покинутий. Нарешті в 1999-м Мейр реанімував "ST", причому з "старичків" цього разу компанію йому склав тільки Кларк, а іншими членами команди стали Дін Плезантс (гітара), Джош Пол (бас) і Брукс Вакерман (ударні).

Дана конфігурація випустила панк-орієнтований альбом "Freedumb" і більше фанк-металевий "Free Your Soul and Save My Mind", після чого діяльність "самовбивць" знову заглухла. Лише в 2007-м Майк заговорив про запис нової платівки "Suicidal Tendencies", причому новими членами його команди на той момент стали брати Бруннер, Рон (ударні) і Стів (бас).

Читате також