System Of A Down
На творчість музикантів також значно вплинули "Kiss", оскільки Дарон і Шаво були їх затятими фанатами. Група була заснована в Південній Каліфорнії в середині 90-х років. Серж Танкян (р. 1967), який грав на клавішних у місцевій команді якось зустрів у репетиційній студії гітариста Дарон Малакян (р. 1975). Серж і Дарон грали в різних групах, але оскільки обидва були вірмени, то швидко знайшли багато спільного і вирішили створити свій власний проект.
Новоспечену команду назвали "Soil". Менеджером став їхній старий шкільний приятель Шаво Одаджян (р. 1974), працював у той час у банку і час від часу грав на гітарі і басу в іншій місцевій групі. Місце за ударною установкою зайняв Андранік "Енді" Хачатурян. У 1995-м у складі відбулися зміни: Шаво перестав займатися менеджментом і став постійним басистом групи. У той же час у колективі виникли творчі розбіжності, і в результаті Хачатуряна змінив Джон Долмаян (р. 1972).
Тоді ж "Soil" перейменували в "System of a Down" (назва походить від однієї з пісень Дарон, "Victims of a down"). З цього моменту справи групи пішли в гору. Перший їхній концерт відбувся в "Roxy" в Голлівуді. Незабаром "System of a down" отримали широку популярність в околицях Лос-Анджелеса. Поголос про цю маловідомої групи поширювалася зі швидкістю пожежі завдяки багатьом музичним журналам. Команда відіграла безліч концертів і завжди підкорювала аудиторію. Їх демка з трьома піснями циркулювала спочатку серед американських шанувальників металу, а потім якось потрапила до Європи і навіть до Нової Зеландії. В кінці 1997-го група підписала контракт з лейблом "American", дочкою "Columbia".
Продюсувати перший студійний роботу команди взявся голова "American" Рік Рубін. У результаті влітку 1998 року на прилавках магазинів з'явився дебютний альбом "System of a down". Після цього команда грала на розігріві у "Slayer", а також взяла участь у фестивалі "Ozzfest". Надалі "SOAD" з'явилися на численних саундтреках, а також робили спільні записи з іншими музикантами. Дебютний альбом став золотим, і до кінця 2001 року група випустила другий, ще більш амбітний повноформатний альбом - "Toxicity", створений під керівництвом того ж продюсера.
Диск не спростував очікувань, кілька разів ставши платиновим і отримавши численні премії. Група з легкістю зайняла одне з провідних місць серед ню-метал музикантів. У листопаді 2002-го група випустила збірку ранніх і не випущених речей, скомпонувати їх в альбом "Steal This Album!" Назва та малюнок на обкладинці (рукописна напис маркером на білому тлі "болванки") були не лише піар-ходом - справа в тому що частина пісень вже деякий час лежала на піратських ресурсах в інтернеті. Також група залишилася політично активної, знявши кліп на пісню "Boom!" на основі вуличних демонстрацій. Тема боротьби з системою також бурхливо розкривається і в інших піснях альбому. В кінці 2003-го Дарон Малакян зайнявся продюсерською діяльністю і організував лейбл "eatURmusic". Його прикладу послідував і Серж Танкян, що заснував фірму "Serjical Strike".
До 2004-му хлопці знову зібралися в студії разом з усе тим же Ріком Рубіном. Результатом сесій став єдиний епічний альбом, який хлопці вирішили випустити в двох частинах. Перша частина "Mezmerize" була випущена в травні 2005-го, а випуск другої частини "Hypnotize" запланували на листопад. Довгоочікуваний реліз був тепло зустрінутий фанатами. Альбом, насичений як характерними для "SOAD" дикими мелодіями, так і пристрасною, іноді досить готичною лірикою, містив неповторний стиль, який деякі оглядачі назвали "східним роком".