T2

Незважаючи на свій великий потенціал, британська група "T2", яка працювала на стику харда і прога, на першому своєму етапі проіснувала недовго. Команда утворилася на самому початку 1970 року, коли залишився не при справах після розпаду "Gun" Пітер Дантон скооперуватися з двома вихідцями з "Bulldog Breed", Кітом Кросом і Бернардом Джінкс. Обов'язки серед них розподілилися наступним чином: Дантон - ударні та вокал, Крос - гітара і клавішні, Джінкс - бас-гітара.

Практично з самого початку у музикантів виявилося дуже хороше взаєморозуміння, і тому їм знадобилася всього лише тиждень репетицій, перед тим як приступити до концертної діяльності.

Обравши своєю резиденцією один з клубів у лондонському Вест-Енді, "T2" вже на третьому виступі примудрилися зібрати повний зал. Більш того, на концерт прийшли подивитися не тільки прості меломани, але теле-і радіоведучі, а також представники чотирьох солідних фірм грамзапису.

При такому розкладі отримання контракту було пліви справою, і незабаром колектив записував свій дебютний альбом під дахом "Decca". Успіх супроводжував групу весь рік: "T2" неодноразово з'являлися на радіо і телебаченні, брали участь у ряді оупен-ейрів, в тому числі й на знаменитому "Isle of Wight". Всі великі лондонські майданчики, включаючи легендарний клуб "Marquee", завжди були раді прийняти у себе музикантів, знаючи, що аншлаг буде забезпечений. Однак раптова популярність стала палицею з двома кінцями, і група потрапила під каток шоу-бізнесу. Особливо важко довелося сімнадцятирічному Кіту кросу, що всі вихваляли, називаючи "новим Еріком Клептоном".

У результаті Кіт першим не витримав все наростаючого тиску і пішов з команди. Незабаром його приклад наслідував і Джінкс, а Дантон після невеликої перерви набрав нових рекрутів і разом з ними гастролював в 1971 і 1972 роках.

Одним з членів команди того періоду був гітарист Майк Фостер, з яким Пітер спробував записати другий альбом. З їм треба, правда, нічого не вийшло, оскільки музичний клімат Британії змінився, і щоб вижити в шоу-бізнесі, треба було йти на компроміси. Дантон ж ні про що подібне й чути не бажав і вирішив закрити проект, залишивши роботу незавершеною. Років двадцять після цього про "T2" нічого не було чутно, але на початку 90-х бум перевидань на CD докотився і до "It ll All Work Out In Boomland". Побачивши, що їх творчість до цих пір затребуване, колишні колеги (а саме Дантон, Джінкс і Фостер) вирішили відродити команду.

Альбом "Second Bite", випущений цією трійцею за звучанням був далеченько від першої платівки і представляв собою пригладжений радіоформатний рок. Після релізу Джінкс знову залишив ряди "T2", Фостер перемістився на бас, а новим гітаристом став Рей Лі. Цей варіант групи випустив ще пару лонгплея, після чого непомітно зник зі сцени. Епітафією "T2" став диск "Fantasy", на який увійшов матеріал з незавершеного другого альбому.