Tad Morose

У первинний склад цієї групи, що утворилася в 1991 році, увійшли Крістер "Крунт" Андерссон, Пер-Ола "Россі" Олссон і Ден-Ерік "данне" Ерікссон. Трішки пізніше до їх компанії приєднався Андерс "Вісп" Вестлунд. Влітку 1992-го "Tad Morose" відіграли серію концертів у рідному Боллнасе. До кінця року Вісп пішов, і команда залишилася без вокаліста. У березні 1993-го залишилася трійця вирушила до міста Льюсне, де в студії "Wave Station" спробувала записати першу демку.

Під час сесій матеріалізувався один Ерікссона, Крістіан "Крілле" Андрен, який запропонував свої послуги як автор текстів і вокаліста. Хлопці виявилися в захваті від його прослуховування, і Крілле негайно був доданий до складу.

Випущена в світ, демка довгий час залишалася без уваги поки десь через півроку не потрапила до рук президента "Black Mark Production" Борье Форсберг. Плівка викликала у нього бурхливу реакцію, і Форсберг тут же привернув "Tad Morose" під свої прапори. Приблизно в цей же час група поповнилася ще одним учасником, клавішником Фредріком "Фріпп" Ерікссоном.

Дебютний альбом з'явився на європейському ринку в листопаді 1993-го, а трохи пізніше був виданий в Австралії і Японії (там у перший тиждень розійшлося 3000 копій). У австралійському "Metal Labyrinth Top 20" диск зайняв 13-у сходинку, а німецький журнал помістив про "Leaving the past behind" хвалебну статтю, назвавши "Tad Morose" нащадками "Metallica" і "Dream Theater". Влітку 1994-го група зібралася записувати другий альбом, але сесії були зірвані через відхід данне. Реалізувати ідею музикантам вдалося тільки восени, коли місце за ударною установкою зайняв Петер Морен (екс-"Bedtime circus"). Після того, як колектив виліз з "Wave Station Studio", в складі відбулася ще одна заміна: басухи від Россі перейшла до Андерса "Моддену" Модду (теж з "Bedtime circus").

З виходом "Sender of thoughts" шведські міцно застовпили собі місце у світі металу. На підтримку альбому "Tad Morose" успішно прокотилися по Європі в компанії з "Cemetary", "Morgana Lefay" і "Memento Mori". Майк Вид ("Mercyful fate", "Memento Mori") був настільки вражений концертами групи, що запропонував спродюсувати готується міні-альбом "Paradigma".

Цей реліз показав зростаючу майстерність "Тедов Морозов" у своєму улюбленому жанрі, мелодійному хеві з прогресивним нальотом. Тим не менш, колектив чекав серйозний удар - після виходу "Парадигми" Крістіан втік до "Memento Mori". Заміна йому була знайдена тільки в кінці 1995-го, коли місце біля мікрофона зайняв Урбан Брід. Новий вокаліст підкинув вогню в затухаючий багаття, і життя в групі знову завирувало. Однак кадрова проблема була вирішена на тривалий час тільки восени 1998 року, коли замість Фріпп в команді з'явився Деніел Олссон. Заміна клавішника на гітариста додала музиці "Tad Morose" більшої жорсткості й агресивності.

Хоча питання зі складом тепер був закритий, незабаром перед групою встала інша проблема - пошук нового лейблу. Відносини з "Black Mark" були безнадійно зіпсовані, і музиканти півтора року провели в підвішеному стані, поки не приткнувся на "Century Media". Тільки тоді "Теди Морози" змогли не тільки спокійно випускати альбоми, а й виступати по всьому світу з такими монстрами металу як "Demon", а також брати участь у фестивалях класу "Wacken open air".