Takara

Група "Takara" - типова представниця мелодік-хард-року періоду 80-х. Її засновник, гітарист та автор пісень Ніл Граскі зібрав першу версію команди в серпні 1987-го. Кілька місяців пішло на репетиції, і в жовтні колектив відіграв свій перший концерт. Протягом року музиканти продовжували регулярно з'являтися на публіці, а в листопаді 1988-го зібралися записати перший демо, запросивши в якості продюсера Джеффа Скотта Сото.

Коли "Takara" опинилися у студії, з'ясувалося, що тодішній вокаліст не годиться для сесій, і з ним довелося розпрощатися.

Виручив команду все той же Сото, заспівав всі партії як належить. Коли в 1990-му група приступила до нових записів (легшим основою дебютного альбому), Джефф знову став біля мікрофона, вдало доповнивши майстерну гру Нілу. За наступні пару років у складі стався ряд змін, і до 1992 року партнерами Граскі і Сото стали басист Гері Шатт і барабанщик Боб Дуда.

Через деякий час колективу вдалося обзавестися контрактом, і музиканти уклали угоди з японською фірмою "Zero Corporation" і європейським лейблом "Now And Then Records". Що вийшов в грудні 1993-го альбом "Eternal Faith" був прийнятий публікою досить тепло, а його загальний тираж склав 15000 копій. Незважаючи на те, що "Takara" не виступали ні в Європі, ні в Японії, диск зайняв високі позиції в тамтешніх хіт-парадах. Незабаром після релізу Гері Шатт пішов робити сольну кар'єру і за допомогою Джеффа Скотта Сото випустив платівку "Sentimetal". Через півтора року "Takara" з новим басистом Карлом Демарко і з новим європейським контрактом від "Long Island Records" повернулися до студійної роботи.

В якості гостя на сесіях "Taste Of Heaven" з'явився рок-ветеран Боб Дейслі, який раніше працював з "Rainbow" і Оззі. Альбом також одержав хороші відгуки, і фірма "Long Island" навіть організувала своїм підопічним невеликий промо-тур на території Німеччини.

Коли музиканти повернулися на батьківщину, вони з подивом виявили, що їхній другий опус непогано піднявся в ... японських чартах. У 1996 році творчістю "Takara" нарешті зацікавилися і домашні компанії: колектив уклав контракт з американською фірмою "Saraya Recordings", перевидає дві перші роботи для внутрішнього ринку. Доповнивши складу клавішником Еріком Раньо, в 1998-му команда спекла свій третій млинець, "Blind In Paradise", а навздогін викинула в продаж збірка "Eternity: Best Of 93 - 98". Втім, обидва цих релізу не принесли колективу особливих дивідендів, і в групі почався розлад. Склад залихоманило, і до 2000 року зі старожилів у ньому залишилися тільки Граскі і Демарко.

Новими ж членами "Takara" стали барабанщик Чед Кларк, клавішник Брук Хансен і вокаліст Майкл Джей Флеттерс. Дана конфігурація випустила альбом "Perception Of Reality", після чого Нілу знову довелося вирішувати кадрові проблеми. Справа просувалася з великими труднощами, і коли в 2007-м Граскі оголосив про початок чергових сесій, в його команді офіційно значився лише бас-гітарсіт Бьорн Енгл.