Ten
У 1995-му до нього приєдналися два колишні члени "Dare", гітарист Вінні Бернс і ударник Грег Морган, назвавши свіжоспечений проект просто "Ten". За допомогою продюсера Майка Стоуна, який працював свого часу з "Journey", "Asia" і т.п. музиканти записали свій дебютний альбом.
Випущена навесні 1996-го платівка розійшлася тиражем в 20000 екземплярів, причому більшість з них були продані в Японії. Відповідно і високі місця в хіт-парадах "Ten" зайняв там же. Восени того ж року група вже підготувала другий лонгплей, "The name of the rose", після чого вирушила у своє перше турне, прокотившись Англії, Німеччини та Японії. До того часу в команду крім батьків-засновників входили гітарист Джон Халлівелл, клавішник Гед Райлендс і басист Мартін Шелтон.
Останнього невдовзі змінив Андрю Вебб, але і цей товариш недовго протримався в колективі. До літа 1997-го "Ten" вже мали в багажі понад 100000 проданих компакт-дисків, і щоб не знижувати популярності вони приступили до сесій чергового альбому. Продюсувати "The robe" взявся сам Гері Хьюз, залишивши на совісті Майка Стоуна лише мікшування. Платівка отримала непогані огляди, і як завжди найкращі з них були надруковані в японській пресі. Місцем проведення чергового туру знову були обрані Англія, Німеччина і Японія. На основі цих гастролей згодом був випущений подвійний концертний альбом "Never say goodbye". Його європейське видання включало в себе кілька нереалізованих треків, що залишилися від сесій "The robe".
Наступна студійна робота, "Spellbound" вийшла досить різноплановою, вмістивши в себе і традиційні AOR-балади і "цеппеліновскіе" прибамбаси і пауер і кельтські мотиви. Продюсував альбом знову самим Хьюзом, а в якості басиста виступив Стів Маккенна. Статус "Ten" значно підвищився і групі запропонував контракт мажорний лейбл "Mercury records".
Тим часом "Spellbound" влаштувався на 16-му рядку японських чартів, обігнавши на 4 позиції "Metallica" з їх "Garage inc". У листопаді 1999-го три перші альбоми "Ten" було перевидано з бонус-треками. Тоді ж на місце, що звільнилося клавішника запросили як гостя колишнього учасника "Rainbow" Дона Ейрі. Він допоміг команді в турі "The gods", а також взяв участь у створенні концептуального альбому "Babylon". Сюжет платівки побудований на взаєминах людей, що працюють в одній футуристичної компанії. По суті - це історія любові й ненависті, добра і зла. Група доклала чимало зусиль до розкручування цього диску в Європі, і треба сказати, вони не пройшли даром. Грунтовно Об'їздивши європейські простори команда приступила до створення шостого студійника.
На "Far beyond the world" музиканти повернулися до свого раннього звучання в дусі "The name of the rose". До речі, на цьому релізі група нарешті знайшла нового клавішника в особі Пола Ходсона (екс-"Hard rain"). На жаль, після закінчення сесій з "Ten" вирішив розлучитися один з її засновників - Вінні Бернс. Тому кінець 2001 року команда провела в пошуках гідної заміни, якою став молодий гітарист Кріс Френсіс.