The The

Група "The The" являє собою по суті ні що інше, як сольний проект автора пісень і виконавця Метта Джонсона, чия музика варіюється від денс-попу до кантрі. Метт народився в лондонському Іст-Енді 15 серпня 1961. Ще в юному віці Джонсон частенько зависав у нічних клубах (які належали його дядькові) і саме там він познайомився зі справжньою музикою, спостерігаючи за виступами Хаулін Вулфа, Мадді Уотерса і "Kinks".

В одинадцять років Метт сколотив свою першу команду "Roadstar", а кількома роками пізніше освоїв технічну сторону шоу-бізнесу, попрацювавши помічником звукоінженера в паблішингової компанії "DeWolfe". В кінці 70-х, коли зароджувалася "нова хвиля", Джонсон приєднався до цього стилю, організувавши разом з клавішником Кітом Лосом проект з дивною назвою "The The".

Свій перший концерт музиканти провели на розігріві у "Scritti Politti", а незабаром після цього на лейблі "4AD" вийшов їх сингл, "Controversial Subject". У силу контрактних зобов'язань дебютна полнометражка з'явилася під ім'ям Джонсона і лише після деякого часу була перевидана під маркою "The The".

"Burning Blue Soul" представляв собою дивний мікс з гітарних рифів, семплів та експериментальної електроніки і мабуть тому особливого враження на публіку не справив. Наступна робота, "The Pornography Of Despair", вже не влаштувала самого Джонсона, і матеріал так і залишився нереалізованим. Справжній же дебют "The The" відбувся в 1983 році, коли вийшов диск "Soul Mining", у створенні якого Метту допомагали такі музиканти як Джулс Холланд, Томас Лір, Зеке Манійка та інші. Роботу супроводжували два хіт-сингла, "Uncertain Smile" і "This Is the Day", що зайняли 68-е і 71-е місця відповідно. Незабаром після цього Джонсона підкосила недуга, тому наступний опус його команди з'явився тільки в 1986-му.

"Infected" був еклектичним коментарем про становище Британії в сучасному світі, а в його створенні було задіяно купа народу, в тому числі і такі особистості як Нене Черрі, Енн Дадлі ("Art Of Noise"), Ролі Мосіманн ("Swans").

На час виходу диска "Mind Bomb" Метт відмовився від послуг сессіонщіков і зібрав повноцінну команду, до якої увійшли Джонні Марр (гітара), Джеймс Еллер (бас) і Дейв Палмер (ударні). Відповідно змінився і саунд "The The", який помітно посерйознішав і вже не був таким легковажно-танцювальним як на "Soul Mining" і "Infected". Джонсон зберіг цей склад і на сесіях альбому 1993 року. "Dusk" супроводжувався трьома хіт-синглами і тому зміг дістатися до 2-го рядка британських чартів. Як би там не було, але при записі збірки кантрі-каверів Хенка Вільямса, Метт розігнав команду і набрав собі нових партнерів в особі Еріка Шермерхорн (гітара), Ді Сі Коллард (клавішні), Джима Фиттинг (гармоніка) і Брайана Маклеод (ударні) .

Після виходу "Hanky Panky" Джонсон кілька років вів затворницький спосіб життя, а коли в 2000-му повернувся з альбомом "NakedSelf", його основним компаньйоном був тільки Шермерхорн. У 2002-му на світ з'явилися сінгловий збірка "45 RPM" і бокс-сет "London Town", але справжня студійна робота в стані "The The", схоже, завмерла.

Читате також