Three Dog Night
Усього групою було продано 7 млн синглів і видано 12 золотих альбомів, а до кінця 1975 року загальний тираж платівок "Three Dog Night" перевалив за 50 мільйонів. Такі ось "скромні" досягнення були у команди з трьома лідер-вокалістами - Денні Хаттоном (р. 10 вересня 1942), Чаком Негроні (р. 8 червня 1942) і Корі Уеллсом (р. 5 лютого 1942). Кожен з цих хлопців вже пробував працювати в поодинці, але ніхто з них особливого успіху не добився.
Познайомившись один з одним, вони якось спробували заспівати а-капела та згодом вирішили організувати групу. Денні мав контакти з Брайаном Вілсоном з "Beach Boys", і той узяв команду під своє крило, написавши для неї пару пісень і зайнявшись продюсуванням першого альбому. Але інші "Бичі" обурилися і потягнули Брайана назад в рідний колектив.
Довелося трійці самим вирішувати свої проблеми, і хлопці підшукали собі акомпаніаторів в особі Джиммі Грінспун (р. 7 лютого 1948; клавішні), Джо Шерм (р. 12 лютого 1948, у 26 березня 2002; бас), Флойда СНІДу (р. 22 листопада 1943; ударні) і Майкла Оллсапа (р. 8 березня 1947; гітара). Подружка Денні запропонувала назвати гурт "Three Dog Night" по вичитаними їй в журналі висловом австралійських аборигенів (вночі ті зігріваються біля собак, а ніч, коли доводиться спати з трьома собаками, вважається самою холодною). Виступаючи в клубах, ансамбль привернув увагу менеджера "Turtles" і "Steppenwolf" Білла Атлі, який взявся за його розкрутку. Отримавши з його допомогою контракт від "Dunhill Records", група під керівництвом продюсера "Степпенволфа" Габріеля Меклера нарешті записала свій дебютний альбом. Платівка зайняла 11-е місце в "Billboard", і "Three Dog Night" почали штампувати хіт за хітом.
При цьому хлопці особливо не парилися з приводу того, що треба складати власний матеріал, а робили кавери на кращі речі інших виконавців (серед таких значилися Елтон Джон, Ренді Ньюмен, Лео Сейєр, Расс Баллард, Хойт Екстон, Лаура Ніро, Нільссон і багато інших ). Такий підхід плюс постійні концерти на майданчиках різної величини - від невеликих залів до стадіонів - зробили свою справу в плані великих тиражів платівок, регулярно приносили "золото".
Однак, до 1975 року нескінченні поїздки втомили музикантів, і вони вирішили прикрити лавочку "Three Dog Night". Хаттон відкрив менеджерське агентство, Уеллс зробився журналістом, а Негрон продовжував споживати героїн. Після шести років колишніх колег знову потягнуло до музики, і в 1981 році вивіска "Three Dog Night" була реанімована. Але нормальному відродженню групи заважали постійні проблеми з наркотиками. Доводилося виганяти одного за іншим, і знову шукати їм заміну. У 1985-му настала черга і Негроні, оскільки через його згубної пристрасті досить часто зривалися концерти. Від своєї поганої звички він позбувся лише на початку 90-х. Тоді Чак зідзвонився з Уеллсом і сказав, що хотів би повернутися в колектив, але отримав відмову.
Згодом його все ж запрошували попрацювати в команді (правда, зі зменшеними правами), але на цей раз вже Негрон не захотів повертатися. Останнім часом "Three Dog Night" обмежувалися концертною діяльністю та випуском рідкісних збірок. Свою 35-ту річницю група відзначила виданням колекції хітів, перезаписаних за участю Лондонського Симфонічного Оркестру.