Tindersticks

"Tindersticks" є, мабуть, найбільш оригінальним актом англійської музичної сцени, що стоять окремо як від чартової гітарно-брітпопових команд, так і від безлічі інді-колективів. У той час як їхні сучасники часто бували надто прямолінійні, Ноттінгемський музиканти створювали неквапливі речі, начинені літературними текстами, мудрими мелодіями, "муркоче" вокалом і меланхолійними оркестровками. По суті група увібрала в себе похмурий романтизм Леонарда Коена, Яна Кертіса, Скотта Уолкера, композиторську химерність Лі Хезлвуда і естетику інді-року.

Однак, незважаючи на те, що музика "Tindersticks" не була розрахована на масового слухача, група ця до середини 90-х років мала велику кількість шанувальників, а її перший альбом був відзначений журналом "Melody Maker".

Проект утворився в 1992 році на уламках іншої Ноттінгемської команди, "Asphalt Ribbons". Основу "Tindersticks" склали вокаліст Стюарт Степлс (р. 14 листопада 1965), клавішник Девід Боултер (р. 27 лютого 1965) і скрипаль Дікон Хінчкліфф (р. 9 липня 1967), а трохи пізніше до їхньої компанії приєдналися гітарист Ніл Фрейзер (р . 22 листопада 1962), басист Марк Колвілл (р. 12 травня 1960) і ударник Ел Маколей (р. 2 серпня 1965).

У листопаді 1992-го вийшов дебютний сингл "Patchwork", виданий на власному лейблі гурту, "Tippy Toe". За ним послідували ще пара міньйонів ("Marbles", "A marriage made in heaven") і один міні-альбом ("Unwired"). Отримавши контракт від свіжоспеченого лейблу "This Way Up", команда взялася за підготовку першого альбому. Дебютник "Tindersticks", що вийшов в середині 1993-го, викликав бурхливу реакцію з боку англійської преси. До кінця року більшість британських критиків висловилися позитивно, а журнал "Melody Maker" назвав його "альбомом року". У 1994-му диск був виданий на американському ринку фірмою "Bar / None". Тим часом група реалізувала сингл "We have all the time in the world" з темою з "Джеймса Бонда", концертний альбом "Amsterdam" і кавер "Pavement", "Here".

Навесні 1995-го вийшов другий безіменний альбом "Tindersticks". У його записі на правах сессіонщіков брали участь Террі Едвардс з "Gallon Drunk" та Карла Торгерсон з "Walkabouts". Альбом, який користувався схвальними відгуками як і його попередник, кілька разів влучив у різні "гарячі десятки".

У листопаді 1995-го вийшов концертний альбом "Bloomsbury Theatre", а більшу частину наступного року група пропрацювала над саундтреком до фільму "Nenette et Boni". На відповідне альбом потрапили як старі, так і нові пісні "Tindersticks" (плюс деякі переробки старих речей). Диск супроводжувався синглом з переробленою версією "A marriage made in heaven", яку виконала актриса Ізабелла Росселіні (ця пісня потім увійшла в американський реліз "Curtains"). Після виходу чергової студійної роботи, "Simple Pleasure", група уклала контракт з фірмою "Beggars Banquet".

У 2001 році під новим дахом музиканти випустили відразу три платівки: саундтрек до фільму "Trouble every day", концертний альбом "Live at the Botanique" і студійний лонгплей "Can our love ...". Своє творче 10-річчя колектив відзначив альбомом "Waiting for the Moon", лімітоване видання якого включало в себе бонусний EP "Don t even go there".