Tom Jones

Володар потужного красивого баритона, народжений 7 червня 1940 як Томас Джонс Вудворд, більш відомий всьому світу просто як Том Джонс. Професійна кар'єра співака почалася в 1963-му, коли він очолив Уельську біт-групу "Tommy Scott and The Senators". На наступний рік Том за допомогою продюсера Джо Міка записав кілька сольних треків і спробував прилаштувати їх в яку-небудь рекорд-компанію.

Однак лейбли не поспішали з пропозиціями, і Джонс (тоді називав себе Скоттом) разом зі своєю командою продовжував виступати у клубах Південного Уельсу.

На одному з тих концертів співака і "відкрив" заїжджий столичний продюсер Гордон Міллс. Він перейменував Томмі Скотта в Тома Джонса (на честь модного в той час фільму) і створив вокалісту "good-looking" імідж. Випущений на "Decca" наприкінці 1964-го сингл "Chills and Fever" провалився, але вже з другої спроби Джонс видав намбер-уан-хіт "It s Not Unusual".

За ними посипалися й інші шлягери ("Once Upon a Time", "Little Lonely One", "With These Hands"), і зраділий Міллс підключив свого підопічного до роботи над саундтреками (фільми "What s New Pussycat?" І "Thunderball") . У 1965-му музикант отримав "Grammy Award for Best New Artist", але вже в 1966-му його популярність пішла на спад. Щоб виправити становище, Том зробив ставку на заокеанську аудиторію, звернувшись до стилю кантрі у піснях "Green, Green Grass of Home" і "Detroit City". Трюк спрацював, і Джонс повернув собі високі позиції в чартах по обидві сторони Атлантики. В кінці 60-х співак виконав чимало хітових речей, найбільшу популярність з яких отримали "Delilah" і "She sa Lady". У 1969-му артист перебрався до Америки, де деякий час вів успішне телешоу "This Is Tom Jones".

Коли Том остаточно осів у Лас-Вегасі, його студійна діяльність пішла на спад і запису нових пісень він віддавав перевагу більш вигідні клубні виступи. З настанням 70-х популярність Джонса знову почала падати, однак іноді йому вдавалося порадувати публіку речами на кшталт "The Young New Mexican Puppeteer".

Після смерті Гордона Міллса менеджером Тома став його син Марк Вудворд, який підштовхнув батька до більш активних дій. На початку 80-х артист випустив кілька кантрі-попових альбомів, що мали характерний нешвілльскій присмак. Особливого інтересу ці роботи не викликали, але в 1988-м Джонса повернув собі увагу публіки, виконавши кавер Принца "Kiss" в компанії з електронникам "Art Of Noise". Пісня потрапила в британську гарячу десятку і в американський Топ 40, завдяки чому Том зміг провести успішний концертний тур. Наступні кілька років співак знову провів у клубах, але у 1993-му привернув до себе увагу молодіжної аудиторії, з'явившись на фестивалі в Гластонбері. Слідом на світ з'явився альбом "The Lead and How to Swing", зроблений у жанрі альтернатив-денс і тому також здобув розташування тінейджерів.

Через п'ять років артист записав платівку дуетів "Reload", на якій пролунав, мабуть, його головний блокбастер, "Sex Bomb". Незважаючи на солідний вік, Том Джонс продовжував працювати і на початку третього тисячоліття вийшли його альбоми "Mr. Jones" і "Tom Jones & Jools Holland".

Читате також