Tractor
Бургесс потім знову виникла на горизонті, але вже активної участі в діяльності групи не брав, а лише допоміг своїм друзям в оформленні першої платівки. Тим часом Джим і Стів зійшлися з Джоном Браєрлі, хлопцем який захоплювався електронікою і збирав у своїй спальні записуючу апаратуру ... зі старих пральних машинок.
Новоутворена трійця приділяла багато часу студійній роботі і різним експериментів зі звуком. У результаті цих занять на світ з'явилася демо-плівка з кількома "психоделічними" треками. Демкові послали одного з засновників "Dandelion Records", ді-джею "BBC Radio One" Джону Пилу. Буквально на наступний ранок біля порогу будинку, де жили хлопці, стояв ще один представник "Dandelion", Клайв Селвуд.
Плівка його настільки вразила, що він першим же ранковим поїздом рвонув з Лондона в Рочдейл в надії застати хлопців будинку, поки вони нікуди не розбіглися. Але його побоювання виявилися марними, і незабаром у його портфелі лежав контракт, підписаний з музикантами. Коли Мілн і Клейтон прибули до Лондона, лейбл запропонував їм перезаписати матеріал, а також визначитися з назвою групи та альбому. Вивіску колективу залишили колишню, "The Way We Live", а альбом назвали "A Candle for Judith" на честь подружки й майбутньої дружини Стіва. Музикантам надали в розпорядження студію "Back Street Studio" (ту ж, у якій "Cream" писали свій перший альбом), і ті за пару днів закінчили роботу. У січні 1971-го платівка вже з'явилася у продажу, і викликала схвальні відгуки в пресі.
Однак, незважаючи на цей факт, альбом не був присутній у чартах і продавався слабенько. Тим не менш, Пив і Селвуд були сповнені ентузіазму, і запропонували своїм підопічним продовжити роботу. Єдине, що їх не влаштовувало, так це неоковирне назву групи. Роздумуючи над цим питанням, Пив висунувся зі свого вікна, і йому на очі потрапив трактор. Тут же колектив перехрестили в "Tractor". Першим релізом під цією вивіскою став максі-сингл "Stoney Glory".
Незабаром після цього музиканти повернулися в свій Рочдейл, де в "Dandelion Studios" за допомогою Браєрлі почали записувати перший альбом "Трактора". Диск, названий просто "Tractor", також отримав хороші відгуки і вже фігурував у деяких чартах. Однак на наступний рік у "трактористів" почалися проблеми. Джим Мілн посварився з Браєрлі, і на місце звукоінженера запросили Алана Бургесс. Хлопцям довелося зайнятися організацією своєї студії, а потім почалися проблеми з лейблом. Сингл "Roll the Dice", зроблений з ухилом в реггі, розчарував керівництво "Dandelion", і "Tractor" залишилися без контракту. Мілн і Клейтон зайнялися кожен своїми справами, і ансамбль припинив існування.
Музиканти знов зібралися разом в другій половині 70-х та за участю басиста Дейва Еддісона дали серію концертів. У 1977-му їм вдалося помиритися з Браєрлі, і той на своєму лейблі "Cargo Records" випустив новий сингл "трактористів", "No More Rock n Roll". На початку 80-х група продовжувала давати концерти, причому в її складі в той період встигли пограти клавішник Тоні Крабтрі, басист Кіран Міскелла і ще один клавішник Дейв Голдберг. Потім "Tractor" взагалі зник з горизонту, і ця назва спливло лише в 1992 році, коли на "Sunflower records" вийшов компакт-диск, який представляв компіляцію пісень групи, виданих раніше на синглах і різних збірниках.