Trapeze

Культова команда 70-х "Trapeze", яка виконувала добротну суміш року, фанку, соулу і блюзу, в наші дні більш відома тим, що дала подальшу путівку в життя трьом її учасникам - Гленну Хьюзу, Дейва Холланда і Мелу Геллі. Група з'явилася на світ у березні 1969-го в індустріальному англійському містечку під назвою Волверхемптон. Крім Хьюза (бас), Геллі (гітара) і Холланда (ударні) до складу попередньої також увійшли двоє хлопців з "The Montanas" - Джон Джонс (вокал) і Террі Роулі (гітара, клавішні).

"Trapeze" швидко здобули собі успіх, а після появи на телебаченні в передачі "Colour me pop" виявилися засипаними пропозиціями від рекорд-компаній.

Свій вибір музиканти зупинили на лейблі "Threshold", власником якого був бас-гітарист "Moody blues" Джон Лодж. Незабаром з Роулі в якості музичного директора був записаний дебютний альбом. Платівка отримала схвальні відгуки, а ді-джей "Radio 1" прокрутив її в ефірі цілком. Такий почесті раніше удостоювалися тільки "Beatles".

"Trapeze" провели глобальні гастролі по Європі та Америці, і скрізь їм супроводив успіх. Однак у колективі виявилися розбіжності з приводу подальшого розвитку. До єдиної думки дійти не вдалося, і справа закінчилася відходом Джонса і Роулі, що повернулися в "Montanas". З Хьюзом, що звалила на себе вокальні обов'язки, що залишився тріо в листопаді 1970 року видало альбом "Medusa", яка потрясла британське рок-братерство. "Trapeze" зазвучали голосніше і важче на радість слухачам.

Основну ставку музиканти зробили на американську публіку, причому особливо тепло їх приймали в південних штатах, де по радіо нескінченно ганяли композицію "Black cloud". "Трапеції" нічого не коштувало відіграти пару аншлагових концертів за один день у якому-небудь Х'юстоні. Будинки група тепер бувала рідко, але прийом їй надавали нітрохи не гірше ніж в Америці, і навіть сам "цепелін" Джон Бонем не гребував попрацювати у "Trapeze" шофером.

Через щільний гастрольний графік у 1971 році у музикантів не було можливості попрацювати над новим матеріалом, проте в 1972-му вони знайшли час для сесій і порадували фанів ще одним потужним альбомом, "You Are The Music We re Just The Band". Положення команди різко погіршився в 1973-му, коли Хьюза зманили до себе "Deep purple". Після деякої затримки Геллі і Холланд вирішили все ж таки продовжити діяльність. До групи були рекрутовані Піт Райт (бас) і Роб Кендрік (гітара), а вокальні обов'язки взяв на себе Мел. Альбом "Hot wire", випущений новим складом на "Warner bros", увійшов в американські чарти у номером 142.

Проте популярність команди стала неухильно знижуватися. У 1978-му в колектив прийшли Піт Голба і Пітер Макі, але приплив свіжих сил не пішов на користь. На наступний рік Холланд пішов у "Judas priest", і для "Trapeze" настали важкі часи. Група ще трохи намагалася потрапити в колію, але після того, Геллі в "Whitesnake", її існування виявилося марним. Лише на стику 1991 і 1992 років відбувся короткочасний реюніон, коли "Трапеція" зібралася в своєму класичному складі.