Trixter

Група "Trixter" утворилася в 1983 році в містечку Парамус (Нью-Джерсі). Заснували її вокаліст Пітер Лоран і гітарист Стів Браун. Лише через рік хлопцям вдалося знайти постійного ударника (Марка "Гаса" Скотта), і тільки тоді група змогла приступити до концертів. Колектив регулярно виступав у клубах Джерсі і поступово формував власну аудиторію. У 1988-му в команді з'явився офіційний басист Пі Джей Фарлі, і таким чином кадрове питання було остаточно закрито.

На той час на концерти "Trixter" ходило досить багато народу і, врешті-решт, групою зацікавилися рекорд-компанії.

У травні 1989-го музиканти уклали угоду з "Mechanic / MCA Records", а у вересні вирушили до Голлівуду записувати дебютний альбом під наглядом продюсера Білла Рея. Диск вийшов у травні наступного року з супроводжуючим синглом "Line Of Fire". Пісня ця потрапила в ефір і з часом на деяких станціях дісталася до вищих позицій.

Група ж записала кліп на композицію "Give It To Me Good" і вирушила у самостійне турне, після чого потрапила на розігрів до "Stryper". Від Нью-Йорка до Сіетла хлопці підкорили безліч майданчиків, але цього їм було замало і восени вони поїхали супроводжувати Дона Докка. На той момент MTV зарядила в ротацію "Give It To Me Good", і кліп відразу ж вибився на самий верх списків популярності. Це виявилося хорошою підмогою для групи: відвідуваність концертів помітно підросла, а разом з тим збільшилися і продажу платівок. У грудні 1990-го музиканти зняли кліп на "One In A Million", а також подарували пісню "One Mo Time" для фільму "If Looks Could Kill". Кліп знову зайняв перше місце на MTV, а тим часом альбом добрався до 28-го рядка "Billboard". Популярність "Trixter" піднялася тоді сильно високо, і колектив змінив маленькі майданчики на великі арени, роз'їжджаючи в компанії з такими зірками як "Poison" і "Scorpions".

Сингли "Give It To Me Good" і "One In A Million" побували в біллбордовскіх Топ 50, а "MCA" підвищила статус своїх підопічних, уклавши з ними контракт напряму. Відзначивши вручення "золотого диска" грандіозним концертом у рідному місті, "Trixter" зняли ще один кліп ("Surrender"), що повторив долю своїх попередників, і поїхали в "Blood, Sweat & Beers Tour" разом з "Warrant" і "Firehouse" .

Покінчивши з гастролями, команда взялася за підготовку другого альбому. Цього разу на роль продюсера був запрошений Джеймс Бартон, що вже зарекомендував себе співпрацею з "Rush" і "Queensryche". Втім, його участь не принесло особливої користі, так само як і наступне турне в компанії з "Kiss". Гранжеві ураган поховав багато команд, і "Trixter" тут не стали винятком. Пісні їх вже практично не звучали в ефірі, тури знову придбали клубний характер, і якщо якась популярність у групи залишалася, то щоб насолодитися їй, музикантам довелося тягнутися до Японії.

Контракт з "MCA" був втрачений, але в 1994 році група своїми силами записала диск каверів "Undercovers". Реліз, звичайно ж, ніякого успіху не мав, і незабаром після невдалого супутнього туру команда розпалася. Лише в 2008-му Лоран, Браун, Скотт і Фарлі знову зібралися разом, щоб порадувати фанів "Trixter" довгоочікуваними концертами.