Turtles

"Turtles" - одна з найбільш цікавих американських поп-груп 60-х років, у якій гармонійно поєднувалися голоси двох провідних вокалістів - Ховарда Кейлана (р. 22 червня 1947) і Марка Волмана (р. 19 квітня 1947). Ці однолітки разом вчилися в одній з лос-анджелеській шкіл, де разом співали в хорі. Там Кейлан сколотив свою першу серф-команду, куди згодом приєднався і Волман.

У колектив під назвою "Crossfires" також входили Ел Нікол (гітара), Дон Мюррей (ударні), Чак Порції (бас) і Джим Такер (гітара). У 1965 році їх примітив власник одного з клубів Реб Фостер. Ансамбль йому дуже сподобався, і Реб звалив на себе менеджерські обов'язки. Саме за його участі група отримала контракт з "White Whale Records". Вивіску при цьому поміняли на "The tyrtles", але трохи згодом підкоригували до "Turtles".

Першим синглом групи була композиція Боба Ділана, "It Ain t Me Babe", миттєво стала хітом і потрапила в кращу американську п'ятірку. Концерти групи проходили під крики захоплених фанаток. Потрапивши на хвилю фолк-року, команда трохи змінила орієнтири і проміняла Ділана на "короля протесту" Слоана, чиї пісні, такі як "Let me be" і "You baby" в її виконанні також стали хітами.

Після цього успіху з незрозумілих причин колектив покинули відразу двоє - Мюррей і порцію. Їх місця зайняли відповідно Джим Барбат і Чіп Дуглас. До початку 1967 року стало здаватися, що "Turtles" видихалися, але не тут то було. Взявши на озброєння пісню Гері Боннера і Алана Гордона "Happy together", вони буквально зламали американські чарти, на цілих три тижні окупувавши верхню строчку. Композицію можна було назвати піснею року і натхнена команда доручила написання подальшого матеріалу її авторам. Тандем Боннер-Гордон не підкачав і всі три наступні сингли, "She d Rather Be with Me", "You Know What I Mean" і "She s My Girl", побували в штатівської Топ 20. На цьому етапі "Turtles" залишив Чіп Дуглас, людина який займався аранжуванням "Happy together". Він вважав за краще працювати з "Monkees", звільнивши своє місце Джиму Понсе (екс-"Leaves")

А після невдалого турне по Англії, де довелося виступати в основному в другосортних пабах, команду покинув Джим Такер. Як і багато інших груп кінця 60-х "Turtles" відчули, що треба міняти свою музику, оскільки наступала ера психоделії. Навантаживши цим питанням своїх продюсерів, група тим не менше продовжувала дотримуватися мейнстриму.

В кінці 1967-го хлопці вже без чиєї-небудь допомоги випустили "Sound Asleep", але цей сингл провалився і навіть не потрапив в Топ 40, чого не траплялося з часів "Happy together". Стурбований ситуацією, що склалася лейбл зажадав, щоб продюсуванням займався окрема людина, і тоді "Turtles" покликали на допомогу свого колишнього колегу Дугласа. У результаті становище покращилося і у вересні 1968-го "Elenore" опинився на шостому місці хіт-парадів. А в листопаді того ж року група викинула на прилавки своєрідний "концептуальний" альбом "The Turtles Present the Battle of the Bands", на якому спробувала уявити звучання 11 різних команд. До речі кавер "Byrds", "You Showed Me", представлений на цьому диску також займав шосте місце. Після виходу платівки Барбат пішов співпрацювати з "Crosby, Stills & Nash", віддавши барабани в розпорядження Джона Сейтер.

"White Whale" постаралися направити групу в русло "Monkees"-подібних, але музикантів з тієї пори більше зацікавив напрямок в якому йшли "Kinks" з їх "Village Green Preservation Society". Колектив спробував зобразити щось подібне на "Turtle Soup", але платівка не принесла йому особливого успіху. Ця невдача плюс проблеми з лейблом до 1970 року призвели до розпуску групи. Лише у 1984 році Волман і Кейлан, набравши собі нових колег, реанімували вивіску "Turtles".

Читате також