Tygers Of Pan Tang
Назву для новоспеченої команди хлопці запозичили з роману Майкла Муркока, а в музичному плані зорієнтувалися на творчість "Black Sabbath" і "Deep Purple". Перший вокаліст "Tygers of Pan Tang" Марк Батчер пішов вже після 20 концертів, заявивши що в групи немає майбутнього. Інші "тигри" так не вважали і продовжили працювати з новим фронтменом Джессом Коксом. Після посилених репетицій і концертів в довколишніх районах хлопці проникли в "Impulse Studios", де настругати кілька демок.
Студія належала фірмі "Neat Records", і у вересні 1979 року цей лейбл випустив дебютний "тигрове" сингл "Don t touch me there". Вихід міньйон супроводжувався інтенсивними гастролями по рідній Англії, протягом яких "Tygers of Pan Tang" супроводжували як "стариганів" типу "Budgie" і "Scorpions", так і молодих соратників по NWOBHM кшталт "Iron Maiden" і "Saxon".
На початку 1980-го командою був укладений контракт з "MCA", і музиканти вирушили до лондонської "Morgan Studios" готувати дебютний альбом. Що вийшов в липні "Wild Cat" зайняв у британських чартах 18-у сходинку, відзначивши тим самим гарний старт "пантанговцев". На даному етапі група вирішила зробити саунд "помясістее", тому до складу був запрошений гітарист-віртуоз Джон Сайкс. У тому ж 1980-му команда виступила на фестивалі в Редінгу, і виглядало все було добре, проте в кінці року із-за горезвісних музичні розбіжності пішов Кокс. Джесса змінив Джон Деверілл, з яким був записаний найкращий альбом, "Spellbound". Роботу підтримали потужними турами і "Tygers of Pan Tang" опинилися в прем'єр-лізі NWOBHM.
Всю малину зіпсував лейбл "MCA", який зажадав записати черговий альбом всього за три тижні. Сесійна процес виявився зім'ятий, і якість "Crazy Nights" помітно поступалося двом першим релізів. Ситуацію посилив Джон Сайкс, після європейських гастролей втік в "Thin Lizzy". Утворену вакансію зайняв Фред Персер, чиє широковідомим вплив призвів до випуску "беззубого" альбому "The Cage".
На "Tygers of Pan Tang" багато хто поставив хрест, і навіть менеджери відмовилися від своїх підопічних. Промучившись деякий час в автономному плаванні, музиканти оголосили про розпад групи. Через два роки Деверілл і Дік вирішили реанімувати проект за участю Стіва Лемба (гітара), Ніла Шепарда (гітара) і Дейва Дональдсона (бас). Альбоми "The Wreck-Age" і "Burning in the Shade" не мали зовсім ніякого успіху, і команда знову була розпущена. Чергову спробу відродження "Tygers" почав у 1999 році Робб Вейр, який з абсолютно новим складом виступив на фестивалі в Вакене. Через пару років цей концерт вийшов на CD, а слідом за ним з'явився альбом "Mystical", складений на основі раннього демоматеріала.
Після його виходу вокаліста Тоні Ліддла змінив колишній учасник "Angel Witch" Річі Вікс з яким вдалося записати найкращий альбом з часів "Spellbound" - "Noises From The Cathouse". Навздогін вийшов концертний альбом "Live In The Roar" виданий як на CD так і на DVD. Ще одним лайвом, "Leg Of The Boot Live In Holland", записаним з вокалістом Джакопо Мейлле, "Tygers of Pan Tang" відзначили 25-річчя появи "Spellbound".