Ulver

Проект "Ulver" (у перекладі з норвезької - "Вовк"), очолюваний Кристоффера "Гарм" Рігг почав функціонувати в 1993 році. Перші три роботи колективу позиціонуються як "блек-металева трилогія", хоча всі вони помітно відрізнялися один від одного. Сполучними ланками цих альбомів є лише використання норвезької міфології і тексти на стародатском мовою. Дебютник "Bergtatt - Et Eeventyr i 5 Capitler", що вийшов в 1994 році на лейблі "Head Not Found", за стилем представляв собою такий собі фолк-блек з сухим звуком електрогітар і неприродним скримінгу, присмачений акустичними пасажами і "чистим" вокалом.

Сюжетна лінія була витримана в стилі фентезі і розповідала про викрадення дівчат якимись істотами, що живуть під землею і всередині гір.

Другий опус, "Kveldssanger", на відміну від попередника був повністю акустичним. Від традиційного блек-металу тут практично нічого не залишилося, а камерно-меланхолійні завивання Гарм супроводжувалися не тільки гітарами, а й віолончеллю. Сам Рігг назвав "Kveldssanger" "незрілою спробою зробити класичний альбом".

Третій диск "Ulver" вийшов вже не на "Head Not Found", а на "Century Media". На "Nattens Madrigal" група повернулася до звичайного Блек, і альбом вийшов навіть більш брутальним і агресивним ніж "Bergtatt". Саундпродюс був навмисно зроблений на низькому рівні, і в результаті робота нагадувала чимось "Transilvanian Hunger" від "Darkthrone". У 1997 році фірма "Century Media" випустила складений з перших трьох альбомів бокс-сет "The Trilogie - Three Journeyes Through The Norwegian Netherworlde", після чого група перебралася під дах "Jester Records". Зміна лейблу спричинила за собою і зміну напрямку, до чого доклав руку з'явився у складі клавішник-програміст Тор Ілвізакер.

Забувши про блековие коріння, Гарм і Тор в 1998 році спорудили альбом "Themes From William Blake s The Marriage Of Heaven And Hell", куди напхали електроніку, індастріал, прог-метал, нео-фолк, ембіент і тріп-хоп. Що стосується текстів, то вони були повністю запозичені з поеми Вільяма Блейка. Незважаючи на те, що цим релізом "Ulver" відлякали від себе старих шанувальників, альбом викликав захоплені відгуки, як серед металістів, так і серед альтернативників.

А група продовжувала рухатися далі і наступні два диски (EP "Metamorphosis" і полнометражнік "Perdition City") виявилися ще більш експериментальними ніж "Blake Album" (на них відчувався вплив композитора-неокласика Крейга Армстронга і груп типу "Coil"). На початку нового тисячоліття команда занурилася в повний мінімалізм, видавши два авангардно-інструментальних EP, "Silence Teaches You How to Sing" і "Silencing the Singing". Як би там не було, але унікальний атмосферний звук "Ulver" залучив кінематографістів, і незабаром колектив виявився задіяним в саундтреках до фільмів "Lyckantropen" і "Svidd Neger".

У 2003 році Гарм і компанія спробували внести до свого мінімалістський стиль симфонічні елементи (здебільшого засемплірованние), випустивши EP "A Quick Fix of Melancholy". Продовжуючи свої авангардистські вишукування, в 2005-му група, тим не менш, звернулася і до традиційного року. На альбомі "Blood Inside" знову зазвучали гітари і "живі" барабани, яких вже давно не було чутно в "вовчих" творіннях.