Van Halen
У 1972 році Ван Халени організували групу "Mammoth", до якої також увійшли вокаліст Девід Лі Рот (р. 10 жовтня 1955) і бас-гітарист Майкл Ентоні (р. 20 червня 1955). Пізніше з'ясувалося, що ця назва вже зайнято, і в 1974-м з подачі фронтмена колектив перейменувався в "Van Halen". Наступні кілька років команда провела в каліфорнійських клубах, виконуючи в основному речі з чужого плеча. Поступово хлопці все ж таки перейшли на власний матеріал, а Едді за цей час виробив унікальну техніку гри, прозвану тепінгом. У 1977-му виступ "Van Halen" побачив Джин Сіммонс. Басист "Kiss" сильно вражений тим концертом і допоміг музикантам записати перший демо. Трохи пізніше з подачі Сіммонса на групу звернули увагу Мо Остін і Тед Темплмен, які організували для неї контракт з "Warner Bros".
Записана всього за три тижні, перша платівка стала одним з найбільш комерційно успішних дебютів у хард-року. Альбом зайняв 12-у сходинку в "Billboard", за три місяці досяг золотої позначки, а ще через два - платиновою. Такі речі як "Ain t Talkin Bout Love", "You Really Got Me", "Jamie s Cryin", "Runnin With the Devil" стали класикою "Van Halen", а Едді був визнаний кращим новим гітаристом року. Не менш успішно проходили і концерти групи, основним винуватцем чого був Девід Лі Рот, який не тільки завзято і пристрасно співав, а й виробляв різні театральні трюки.
Другий альбом вийшов не менш вдалим, а супутній сингл "Dance The Night Away" пробив американський Топ 20. Третя робота вже не містила явних хітів, проте "Women And Children First" досяг 6-го рядка "Billboard", а його продажі упевнено перетнули платиновий кордон. На підтримку диска музиканти провели перше світове турне хедлайнерское, закріпивши за собою тим самим статус суперзірок. Однак у процесі роботи над "Fair Warning" в команді почалися тертя, що призвело до надання альбому похмурих тонів і викликало зниження тиражів. З "Diver Down", супроводжуваним хітовим кавером Роя Орбісона "Pretty Woman", справи пішли на поправку, хоча внутрішні розбіжності, як і раніше залишалися. Серйозний прорив "Van Halen" здійснили в 1984 році, викинувши на ринок альбом "1984". Якщо на попередніх роботах музиканти тільки випробували синтезатори, то тут використовували їх на всю котушку, і завдяки цьому зірвали джек-пот. Сингл "Jump" злетів на саму верхівку "Billboard", а тираж диска досяг рівня дебюту.
Втім, успіх так і не допоміг налагодити стосунки в колективі, і в 1985-м ряди "Van Halen" залишив Девід Лі Рот. Місце фронтмена зайняв Семмі Хагар (р. 13 жовтня 1947), і хоча багато з підозрою поставилися до такого альянсу, заміна виявилася вдалий. Перший же диск, записаний з Хагар, очолив американський хіт-парад, а його продажі зберегли традиційний для групи мультиплатиновий рівень. Дві наступні роботи, "OU812" і "For Unlawful Carnal Knowledge", чекала подібна доля, хоча, можливо, вони трішки і не дотягували до рівня "5150".
"Van Halen" продовжували успішно гастролювати, а в 1993-му випустили свій перший концертний альбом, "Right Here, Right Now". До початку сесій "Balance" обстановка в колективі знову загострилася: тепер позначалися суперечності між щойно пройшли курс реабілітації Едді Ван Хален і любителем загулів Семмі Хагар. Хоча робота була все ж закінчена, і альбом зайняв перше місце, вокаліст пішов у відставку, а на його місці намалювався Рот. Але й колишній фронтмен недовго затримався в команді - він записав пару треків для збірки "Best of Volume I" і також був виставлений за двері. У 1996-му мікрофон перейшов до екс-учасниці "Extreme" Гері Чероне (р. 26 липня 1961), проте зроблений за його участю альбом "Van Halen III" виявився провальним у дискографії групи і витягнув всього лише на золото. Після закінчення промо-гастролей з Чероне також довелося розлучитися, і на кілька років проект впав у кому.
Тим часом ідея реюніону з одним з попередніх двох вокалістів продовжувала витати в повітрі, і першим реальним кандидатом для цієї затії виявився Хагар. У 2004 році з його участю був випущений збірник "The Best of Both Worlds", але далі супутнього туру справа не просунулася. На деяких концертах тих гастролей роль бас-гітариста виконував син Едді, Вольфганг, який у 2006-му офіційно замінив Ентоні. На наступний рік сталося довгождане возз'єднання з Девідом Лі Ротом, з приводу чого "Van Halen" провели повноцінні турне.