Ventures
І хоча до початку 70-х років популярність ансамблю в рідній Америці пішла на спад, музиканти продовжували свою діяльність на японському і європейському ринках, випускаючи платівки тільки для цих регіонів. А починалося все в 1959 році в глухому американському містечку Такома, де будівельники Боб Богл і Дон Уілсон у вільний від роботи час організували групу "The impacts". Непогано володіючи гітарами, вони періодично розкатували з концертами в межах штатів Вашингтон і Айдахо.
Постійної ритм-секції у них не було, але Боба і Дону це не дуже бентежило. Записавши першу демку, хлопці її відправили на "Dolton", підрозділ "Liberty Records". Звідти плівку загорнули, і музикантам нічого не залишалося робити як заснувати свій власний лейбл, що вони і зробили, назвавши його "Blue Horizon".
Записавши один сингл з вокалом ("Cookies and Coke"), Боб і Дон знайшли собі ритм-секцію в особі басиста НОКи Едвардса і ударника Скіпа Мура, вирішивши, що будуть тепер грати тільки інструментальну музику. Заодно змінили і вивіску на "The ventures". Перший же їх сингл "Walk-Don t Run", випущений на "Blue Horizon", став великим хітом в околицях, після того як його почали крутити на одній з радіостанцій Сіеттла. Схаменувшись "Dolton" швиденько придбала на нього ліцензію і стала його поширювати по всіх Штатах. У результаті "Walk-Don t Run" влітку 1960-го посів другу сходинку в національних чартах, поступившись лише "It s Now or Never" Елвіса Преслі. Мура за барабанами невдовзі змінив Хоуі Джонсон, і "Ventures" приступили до запису дебютного альбому.
За ним послідували ще сингли, що займали непогані місця, але незабаром ансамбль придумав свою фірмову фішку - випускати альбоми з композиціями зі схожою аранжуванням та пов'язаних однією тематикою. Так, наприклад, четвертий лонгплей "The Colorful Ventures", включав в себе речі типу "Yellow Jacket", "Red Top", "Orange Fire" і т.п.
При такому підході група примудрялася накладати свій власний відбиток на стилі, які вона "пародіювала". А цих стилів було перепробувано багато, в 60-х - твіст, кантрі, поп, психоделіка, свамп, гараж, саундтреки, в 70-х - фанк, диско, реггі, софт-рок, латино. У 1962-му конфігурація "Ventures" трохи змінилася: Джонсон поступився місцем Мелу Тейлору, Едвардс взявся за гітару, залишивши басуху Богля. Подальші зміни складу відбувалися не так часто, але все одно мали місце. У 1968-му Едвардс вирішив зайнятися верховою їздою і звільнив місце для Джеррі Макджі. У 1972-му він повернувся, але приблизно в цей же час звалив Тейлор, який почав сольні експерименти. За ударні сів Джо Беріл, де пробув до 1979 року, поки не повернувся Тейлор. На початку 70-х інтерес до ансамблю в Америці почав спадати, і тоді музиканти переорієнтувалися на закордон. Особливим попитом "Ventures" користувалися в Японіі.После виходу з "Dolton" група заснувала свій власний лейбл "Tridex Records", на якому випускала альбоми тільки для японського ринку. У 1984-му Едварс знову пішов, і знову замість нього прийшов Макджі. Під час японського туру 1996 помер Мел Тейлор, але "Ventures" все одно не припинили діяльність, а естафету Мела прийняв його син Леон.