У серпні 1979-го Джефф Торп перебрався з Гаваїв до Каліфорнії, де мав намір почати музичну кар'єру і сколотити свою банду. Підібравши декілька музикантів, він почав з клубних виступів під вивіскою "Vicious rumors". Першим значним появою групи на публіці став її виступ на "Metal Monday" в одній обоймі з "Metallica", "Motley crue" і "Exodus".
На початку 80-х "Vicious rumors" вдалося пропхати на вініл трійку своїх композицій, що потрапили на різні збірники. Завдяки цьому факту в 1984 році лейбл "Shrapnel records" запропонував музикантам контракт на випуск пари альбомів. Перша платівка вийшла в 1986-м і була прийнята непогано, особливо в Європі.
Так, у Голландії і Німеччини "Soldiers of the Night" був визнаний кращим металевим альбомом місяця. До того часу склад щодо владнати і виглядав наступним чином: Гері Сент-П'єр (вокал), Джефф Торп (гітара), Вінні Мур (гітара), Дейв Старр (бас) і Ларрі Хоу (ударні). Щоправда, після закінчення сесій виявилося, що Мур не згоден з обраним музичним напрямком, і тому кинув команду.
Старр порекомендував Торпу узяти на його місце свого друга Марка Макджі, а заодно порадив змінити вокаліста на ще одного свого приятеля Карла Альберта. Рада виявився вдалим і обидва музиканта пробули в групі майже вісім років. Альбом "Digital Dictator" вивів команду на світову арену, і на підтримку його колектив здійснив перше європейське турне. Коли термін контракту з "Shrapnel" закінчився групою зацікавилися мажори. Отримавши контракт від "Atlantic" "Vicious rumors" дебютували на ньому з однойменною альбомом. Після чергового відвідування Європи відбулося перше повноцінне американське турне.
За черговий студійною роботою, "Welcome to the Ball", визнаної журналом "Bamm" кращим металевим альбомом, пішов випуск перших концертний альбом "Plug In & Hang On", записаного за мотивами виступів у Токіо. Щоправда, після повернення з цих гастролей Торпа чекав неприємний сюрприз, оскільки у нього виявився тунельний синдром. Поки група терпляче чекала одужання свого лідера хлопці на "Atlantic" розірвали контракт і "Vicious rumors" залишилися без "даху".
Прочухавшись Джефф взяв кермо влади в свої руки і підписався до німецької "Rising Sun Records". Після американського туру 1993 команду покинув Старр, а йому на зміну прийшов Томмі Сиско. 1994-й рік виявився для групи плідним - випуску альбому, один американський і два європейські тури. У 1995-му Макджі задумав зайнятися сольною кар'єрою, а решта четвірка приступила до створення нового альбому, вирішивши зробити саунд поважче і поагрессівнее. Значну роль у створенні цього диску зіграв Карл, який написав для нього велику кількість матеріалу. На жаль, йому не судилося побачити плоди своєї праці, тому що 22 квітня 1995 він помер.
Решта музиканти за допомогою гітариста Стіва Сміта допрацювали платівку і видали її як "Tribute to Carl Albert". Нового вокаліста вдалося знайти тільки в 1997-му, а до приходу Брайана Про Коннора ці обов'язки виконував Торп. У такій конфігурації банда випустила альбом "CyberChrist" і провела дуже успішне турне в компанії з "Blind guardian". Однак слідом за цим діяльність "Vicious rumors" різко зійшла нанівець, і Джеф Торп повернувся тільки в 2001 році з радикально оновленим складом.