Wannadies

Незважаючи на загальнопоширене думку, що Швеція є основним постачальником якісної попси і батьківщиною мелодійного дез-металу, в цій країні існує й альтернативна музика. Яскравим тому прикладом може служити інді-група "The Wannadies". Ця команда з північного містечка Скеллефті була утворена в 1988 році. Всі її учасники були раніше відвідувачами клубу любителів альтернативи, де в рівному пошані були "The Cult" і "Joy Division", "Sex Pistols" і "Kraftwerk".

Свій перший концерт Пер Вікстен (вокал), Стефан Шонфельдт (гітара), Фредрік Шонфельдт (бас), Гуннар Карлссон (ударні), Христина Бергмарк (клавішні) і Бйорн Мальмквіст (скрипка) відіграли в жовтні 1988 на фестивалі на підтримку нікарагуанських сандіністів.

Буквально через тиждень після тієї події вся компанія відвідала місцеву студію "KN" і записала три пісні. У лютому 1989-го ці композиції були реалізовані у вигляді EP "Smile", а трохи пізніше на великий подив самих музикантів зазвучали в ефірі інді-радіостанцій. Подальші події розвивалися досить швидко, і після появи на "Hultsfred festival" групі був запропонований контракт від "MNW Records".

У травні 1990-го вийшов перший сингл, а в серпні того ж року з'явився дебютний альбом "The Wannadies". Вихід диску супроводжувався появою групи на TV, гастролями по Скандинавії та участю у декількох європейських фестивалях. Восени 1992-го колектив закінчив роботу над другим лонгплея, "Aquanautic". На підтримку альбому було випущено декілька синглів та знято два кліпи (обидва були заборонені до показу на MTV). Влітку 1993-го Бьорн Мальмквіст переїхав до Стокгольма, і група залишилася без скрипаля. Запис третього альбому кілька разів з різних причин відкладалася, проте коли всі перешкоди були подолані, "Wannadies" отримали не тільки купу приємних відгуків у себе на батьківщині, але і контракт з британською фірмою "Indolent Records".

Перший же концерт на одній з лондонських майданчиків пройшов з аншлагом, після чого шведи відправилися в турне по Англії разом зі "Sleeper & 60 ft Dolls", Френком Блеком і "Lightning Seeds". Тим часом "Indolent" випустив ряд синглів "Wannadies", і один з них, "You and Me Song", увійшов в кращу британську двадцятку. В кінці 1996-го у групи виникли проблеми з "MNW", і поки йшли розгляди з цим лейблом, колектив скористався послугами "BMG", щоб випустити черговий альбом.

"Bagsy Me" супроводжувався другий попаданням в англійський Топ 20 (пісня "Hit"). Вже після релізу в складі відбулася заміна, і місце Карлссона зайняв Ерік Дальгрен. З півроку музиканти спокійно спочивали на лаврах, як раптом з подивом виявили, що вони позбавлені будь-якої підтримки з боку лейблу. У результаті замість повноцінної студійної роботи у 1998-му шанувальники "Wannadies" отримали лише збірник "Skelleftee". Справа зрушила з мертвої точки лише взимку 1999-го, коли шведів занесло до Нью-Йорка, де вони почали запис п'ятого альбому. Сесіями керував не хто інший, як Рік Окасек, тому не дивно, що в "Yeah" простежувалося деякий запозичення із творчості "Cars".

Диск вийшов спочатку в Скандинавії, потім в Англії і в інших країнах. Винятком стала Америка, куди "BMG" закрив шлях для шведських музикантів. Історія закінчилася розірванням контракту, і "Wannadies" знову знайшли повну свободу. Відкатавши турне по Англії і заглянувши ненадовго до Японії, команда повернулася на батьківщину, де своїми силами відкрила власну студію. Там колектив провів більше року, потихеньку готуючи шостий альбом. Скандинавський реліз "Before & After" відбувся в 2002-м, а на наступний рік диск був випущений англійською фірмою "Cooking Vinyl".