Ween
До кінця 80-х хлопці встигли настругати серію касетних альбомів, що стали згодом предметом гордості колекціонерів. Офіційний же дебют відбувся в 1990 році, коли на інді-лейблі "Twin / Tone" вийшов двійник "GodWeenSatan: The Oneness". Матеріал на альбомі був досить різноплановим - тут були присутні і хардкор-відкривачка "You Fucked Up" і попсова дрібниця "Don t Laugh (I Love You)" і Фанкова "LMLYP" а-ля Принц.
У 1991-му Провини перебралися на "Shimmy Disc", де вийшов їх лонгплей "The Pod". Альбом вийшов більш похмурим, ніж його попередник, але разом з тим і більш різноманітним. На платівці звучали бітл-поп ("Pork Roll Egg and Cheese"), химерний фолк ("Oh My Dear [Falling in Love]") і містичний хард-рок ("Captain Fantasy").
На той момент діяльністю "Ween" зацікавилася фірма "Elektra Records", і незабаром музиканти обзавелися мажорних контрактом. Альбом "Pure Guava" містив чимало цікавих речей ("Reggaejunkiejew", "Hey Fat Boy (Asshole)", "Flies on My Dick", "Springtheme", "Don t Get 2 Close (2 My Fantasy)", але головним хітом стала пісня "Push Th Little Daisies", що отримала увагу з боку MTV і попала в австралійський Топ 10. У 1994 році вийшов диск "Chocolate And Cheese", присвячений комедійному актору Джону Кенді. В черговий раз дует порадував слухача різноманітністю треків: на альбомі сусідили ковбойські пісні ("Drifter in the Dark"), соул ("Freedom of 76"), афро-карибський фанк ("Voodoo Lady") та вестерни ("Buenas Tardes Amigo").
Більш сфокусованої вийшла наступна робота, "12 Golden Country Greats", стиль якої можна було визначити вже з назви. Диск записувався в столиці кантрі Нешвіллі, а в його створенні брали участь багато видатних діячів даного жанру.
У 1997 році Дін і Джин зробили новий розворот і, вторгшись на територію прогресиву, створили полуконцептуальний альбом "The Mollusk", визнаний одним з кращих у дискографії "Ween". У 1999-му "Elektra" випустила ретроспективний концертний двійник "Paintin the Town Brown: Ween Live 1990-1998", а в 2000-му побачив світ студійник "White Pepper". Дана робота вийшла найбільш радіоформатной і тому навіть потрапила в Топ 200 від "Billboard" (121-е місце). У 2001-му музиканти розлучилися з "Elektra" і організували власний лейбл "Chocodog Records". Під цим прапором Провини організували випуск кількох концертник, проте їх номерний альбом вийшов під дахом "Sanctuary Records".
"Quebec" по різношерстість матеріалу був схожий на "Chocolate And Cheese", але при цьому релізу вдалося подолати бар'єр Топ 100 і піднятися на 81-у позицію "Billboard". У 2005-му "Ween" видали збірку раніше нереалізованих речей "Shinola, Vol. 1", а в 2007-му на світ з'явився лонгплей "La Cucaracha", який ознаменував перехід групи під крило "Rounder Records".