White Skull

Різкий вокал, кричали гітари, молотобійного ритм, потужний натиск і красиві мелодії - все це можна знайти в музиці італійської металевої команди "White Skull". Група була заснована в 1991 році гітаристом Тоні Фонте (крім нього до складу увійшли вокалістка Федеріка Де Боні, басист Фабіо Поццато, ударник Алекс Мантьеро і гітарист Нік Савіо).

Перша ж демка звернула на себе увагу італійських шанувальники металу, а також спеціалізованих видань. Щоб інтерес до колективу не висихав, музиканти частенько концертували, а в травні 1992-го випустили друге демо, "Save The Planet". Відгуки на нього також були позитивними, завдяки чому з "White Skull" вступили в контакт деякі лейбли. Однак фірмачам музика групи здалася "мало відповідною для ринку", і вони попросили команду змінити свій стиль.

Але, будучи вихованими на класичному металі типу "Iron Maiden", "Helloween", "Black Sabbath", "Saxon" і т.д., "White Skull" залишилися вірними своїм ідеалам. Їм вдалося просунути пару своїх треків на метал-збірки "Nightpieces 4" і "Area Sismica", що видавалися в 1995 році. Зрештою, контракт був укладений з невеликим італійським інді-лейблом "Underground Symphony", і колектив отримав можливість записати свій перший лонгплей.

Після виходу "I Won t Burn Alone", тепло зустрінутого публікою, група стала частіше з'являтися в пабах, а також брала участь на місцевих фестивалях і байкерських тусовках. До 1997 року Тоні і компанія підготували новий матеріал і записали другу платівку, "Embittered". На її підтримку було організовано турне, що тривало близько року. За цей час музиканти встигли пограти разом з такими монстрами тяжмета як "Overkill", "" і "UDO". Популярність "White Skull" переступила межі Італії, і групою тепер зацікавилися в решті Європи, а також в Японії. У 1999-му вийшов спочатку міні-альбом "Asgard", а за ним пішла повнометражна концептуальна робота "Tales From The North", заснована на міфах вікінгів і нібелунгів.

Спеціальним гостем на цій платівці виступив вокаліст "Grave Digger" Кріс Болтендал. Альбом був випущений лейблом "Nuclear Blast" у всій Європі. Наступний тур "Excalibur Millenium 2000" команда провела в компанії з "Grave Digger". По весні 2000-го у світ вийшов черговий альбом, "Public Glory, Secret Agony", виданий рекорд-компанією Удо Діркшнайдер "Breaker Records".

А на наступний рік відбулися перші кадрові перестановки. Вокалістка Федеріка Де Боні оголосила про свій відхід, а оскільки Тоні не захотів зв'язуватися з "чистим" вокалом, то ситуацію вдалося вирішити, запросивши до мікрофона аргентинця Густава Габарро. Його дебют відбувся на концептуальному альбомі "The Dark Age", що описує період розквіту інквізиції. Платівка виявилася дуже хороша, і внаслідок цього "White Skull" був запропонований вигідний контракт від "Frontiers Records". У грудні 2002-го команду покинув гітарист Нік Савіо, що зосередився на іншому своєму проекті "Vicious Mary". Заміна йому знайшлася дуже швидко в особі Данило Бара, проте трохи пізніше довелося міняти і басиста (четирехструнку дісталася Стіву Балокко). Оновлений склад випустив платівку "The XIII Skull", але безліч супутніх концертів довелося скасувати через проблеми зі здоров'ям у деяких учасників проекту.

Втім музиканти не розгубилися і витратили упущені гастрольні можливості на підготовку нового матеріалу. У 2005-му вони завершили запис чергового концепту "The Ring Of The Ancients", побудованого тепер на кельтської міфології. Вже після релізу Габарро подав у відставку, а мікрофоном знову заволоділа жінка - Еліза Де Пальма.

Читате також