Wings
Зокрема, роль ударника виконував Денні Сейвелл. У липні 1971-го Маккартні вирішив обзавестися власною групою, куди крім Лінди і Сейвелла він запросив колишнього гітариста "Moody blues" Денні Лейна. Вже в серпні почалися перші репетиції, а 8 листопада було офіційно оголошено про народження "Wings". А через місяць у продажу з'явився дебютний альбом колективу, "Wild life". Платівка вийшла сируватою, і в пресі про неї прослизали в основному невтішні відгуки.
Пол не почав сумувати, а додав у команду ще одного гітариста, Генрі Маккалафа і разом з колегами продовжив репетиції. У лютому група випустила кілька нехарактерний для Маккартні "політичний" сингл "Поверніть Ірландію ірландцям". Потім почалися сесії для нового альбому, в проміжку між якими "Wings" викинули на ринок ще пару міньйонів, "Mary Had a Little Lamb" і "Hi Hi Hi".
"Red Rose Speedway" з'явився на прилавках у квітні 1973-го і буквально відразу ж опинився на верхівці хіт-парадів. Після виходу диска група вирушила у своє перше британське турне, яке складалося з 17 концертів. Влітку пройшли ще одні невеликі гастролі, після яких Сейвелл і Маккалаф розпрощалися з Маккартні. Залишилася, трійця полетіла в Лагос (Нігерія), де повинна була відбуватися запис нової платівки. "Band on the Run" вийшов в кінці 1973-го, став, мабуть кращим альбомом "Крил". Принаймні, критики його сприйняли з великим захопленням, чотири тижні він простирчав на верхівці штатівських чартів і в результаті став мультиплатиновим. На наступний рік Пол зайнявся впритул пошуком нового ударника. Подивившись близько сотні кандидатів, він зупинив свій вибір на Джеффа Бріттон. А через пару місяців після його приходу в колективі з'явився ще один гітарист, Джиммі Маккалаф.
Залишок 1974 року "Wings" провели в студійній роботі, перебираючись з Штатів до Англії, і назад. Незадовго до закінчення записів команду покинув Бріттон, звільнивши місце для американця Джо Інгліша. Цей склад групи виявився найбільш стабільним.
З'явився в травні 1975-го "Venus And Mars" майже повторив успіх свого попередника. На цій хвилі колектив знову вирушив на гастролі, спочатку по Англії, а потім по Австралії. Музиканти хотіли було відвідати і Японію, але подружжя Маккартні туди не пустили через ранішніх інцидентів з провозом наркотиків. Чергова платівка, "At the Speed of Sound", стала першим альбомом "Wings", де автором пісень був не тільки Пол. Проте, успіх цього диску грунтувався саме на його двох композиціях, "Silly Love Songs" і "Let Em In". У 1976-му команда об'їздив практично всю Європу і Америку, видавши як звіт концертний альбом "Wings over America". А на наступний рік музиканти почали потихеньку розбігатися. У вересні пішов Маккалаф, а через пару місяців його прикладу послідував і Інгліш. Так що роботу над "London Town" "Крила" закінчували втрьох. Зате на сесіях "Back To The Egg" в групі з'явилися нові члени - ударник Стів Холлі і гітарист Лоренс Джубер.
Цей альбом хоч і отримав платину, але був вже слабший своїх попередників. У 1979 році Пол Маккартні став замикатися в студії знову поодинці, хоча "Wings" продовжували випускати сингли і давати концерти. Однак наприкінці 1980-го Пол вирішив, що далі буде працювати один, і в квітні наступного року було офіційно оголошено про розпуск "Wings".