Wire
На початку 1977-го команда виступила в "Roxy", а пара треків з того сету увійшла до збірки "The Roxy, London WC2". Випуском платівки займався Майк Торн, який трохи згодом пробив хлопцям контракт з "EMI". Дебютний альбом "Wire" містив пару десятків коротеньких (в середньому півторахвилинний) треків, виконаних з панк-роковим мінімалізмом.
"Pink Flag" зібрав непогані відгуки, але музиканти вже хотіли рухатися далі і в 1978-му представили на суд публіки другий лонгплей, значно відрізнявся від першого. У "Chairs Missing" було повно прогових і психоделічних елементів, а самі композиції стали більш тривалими і атмосферними. Спродюсував платівку Майк Торн, що відповідав також і за синтезатори.
Група перебувала на піку творчого підйому, активно гастролюючи і в той же час пишучи нові пісні. У 1978-му колектив здійснив візит до Америки, а в 1979-му нарізав кола по Європі в компанії з "Roxy Music". Альбом "154" вийшов більш досконалим і мелодійним, і деякі критики навісили на нього ярлик "арт-панк". Частина вокальних партій крім Ньюмена виконав Люіс, і це додало роботі додаткову пікантність. "154" міг би стати справжнім проривом, проте на той момент відносини між групою і лейблом різко погіршилися. Контракт був втрачений, а що почалися внутрішні чвари призвели до повного краху. Залишивши на прощання концертний запис "Document And Eyewitness", група звернула діяльність, і п'ять років про неї не було чутно.
Музиканти займалися іншими проектами, але в 1985-му вони повернулися до імені "Wire". Тепер ансамбль позиціонував себе як beat-combo, однак ставка була зроблена на електроніку. Випробувавши нову технологію на EP "Snakedrill", група продовжила працювати в обраному напрямку і на повнометражних альбомах.
Музиканти захопилися експериментами настільки, що взялися препарувати свої концертні записи в студії. Прикладом цього став альбом "It s Beginning To & Back Again", чиї спочатку "живі" треки зазнали неабиякого реміксування. Подальше занурення в комп'ютерно-електронний світ призвело до того, що на диску "Manscape" майже всі партії ударних замінили секвенсорами. Готобед відчув себе непотрібним, і в наступні турне команда відправилася без нього. Залишившись втрьох, Гілберт, Льюїс і Ньюмен урізали назву до "Wir", але після випуску під цією маркою альбому "The First Letter" розбрелися в різні боки.
Тим часом творчість групи залишило свій слід в історії року і ще в кінці 80-х на "Wire" стали робити кавери виконавці типу "REM" і "Big Black". У 90-х до цієї справи долучилися і бріт-поп-команди, а до кінця століття був знову реанімовано і сам проект. Почавши з репетицій і концертів, колектив занурився в студійну роботу і випустив декілька EP і одну повнометражку, на яких музиканти повернулися до саунду періоду "Pink Flag".