XTC
Енді, Колін і барабанщик Террі Чемберс в 1976 році заснували панк-групу "Star park". У 1977-у до їх компанії додався клавішник Баррі Ендрюс, а назва змінилася на "Helium kidz". Коли команда була відкинута "CBS records", музиканти вивіску змінили ще разок і під ім'ям "XTC" прилаштувалися на "Virgin records".
В кінці 1977-го був записаний дебютний альбом, "White music". Критики похвалили незграбний, але мелодійний поп-рок, який звучав на платівці, а сам диск зайняв 38-е місце в національних чартах. Дивно, але ні один сингл, ні з першого, ні з другого альбому не потрапив в хіт-паради.
Після американського туру з "XTC" пішов Ендрюс, скооперувавшись з Робертом Фріпп в проекті "League of gentlemen". Замість нього в команді з'явився гітарист Девід Грегорі, з яким "Екстазі" зробили перший чартової сингл "Life begins at the hop". Третій альбом, "Drums and wires", виявився ще більш спокійним, ніж перші два. А на наступному релізі "XTC" розбавили свій гітарний поп елементами 60-х у дусі "Kinks" і "Beatles". Завдяки синглам "Generals and majors" і "Towers of London" диск став найуспішнішим резом колективу в Штатах (41-й рядок "Billboard"). Ну а самим популярним альбомом (№ 5) на батьківщині музикантів виявився "English settlement" з витонченими аранжуваннями та інтелектуальними текстами Партриджа.
Під час турне 1982 у Енді різко погіршилося здоров'я, і його два рази прямо зі сцени відвозили до лікарні. У результаті гастролі довелося скасувати, а Партрідж незабаром заявив, що "XTC" більше не будуть давати концертів. Команда тепер зосередилася на студійній роботі, замінивши Чемберса колишнім учасником "Glitter band" Пітом Фіппс.
Відмова від гастролей послужив приводом для виникнення розбіжностей з "Virgin" і став однією з причин того, що сингл "Love on a farmboy s wages" не потрапив навіть у Топ 50. У середині 80-х група випустила пару платівок під вивіскою "Dukes of Stratosphear", зроблених в дусі психоделічних пародій. Нова студійна робота, що вийшла під оригінальним ім'ям "XTC", з'явилася в 1992-му. Альбом "Nonsuch" одночасно нагадував класичні платівки 60-х, "Pet sounds" ("Beach boys") і "Revolver" ("Beatles"). Як і будь-який інший реліз групи, "Nonsuch" викликав захоплення критиків, але розкуповувався слабенько. У британських чартах альбом провів всього пару тижнів, зате американська публіка поставилася до нього більш прихильно, і заокеанські хіт-паради приділили йому в п'ять разів більше часу.
Роздори всередині колективу і проблеми з лейблом затримали вихід наступного лонгплея аж до 1999 року. З тих пір платівки "XTC" почали з'являтися більш-менш регулярно, але при цьому склад групи скоротився до двох осіб, а велике місце у творчості колективу стали займати інструментальні композиції.