Yellowcard
Останній з альбомів різко відрізнявся від усіх інших робіт "Yellowcard" і місцями являв собою скоріше суміш прога і металу, ніж традиційний поп-панк. Незабаром після його виходу Добсон втратив інтерес до проекту і заявив про звільнення. За пропозицією Харпера новим фронтменом став Райан Кей, який уже мав досвід роботи в панк-групах.
У 2000 році за участю Кея був випущений EP "Still Standing", після чого вокалісту довелося взяти на себе ще й обов'язки пішов Тодда Клеррі. На той момент музикантам здалося, що у Флориді їм довго доведеться домагатися успіху, і вони вирушили у південну Каліфорнію.
У 2001-му на "Lobster Records" вийшла полнометражка "One For The Kids", а на наступний рік фірма "Fueled By Ramen Records" випустила EP "The Underdog". Обидва релізу були зустрінуті досить тепло і привели колектив до мажорному контрактом з "Capitol Records". Тим часом між Уорреном Куком і іншими учасниками команди почалися чвари. Справа закінчилася тим, що сварливого басиста викинули за двері, а на його місце ангажували Піта Моуслі з "Inspection 12". На жаль, у період почалися сесій в силу особистих причин Піт змушений був піти, і партії, що залишилися дописував Алекс Льюїс.
Вийшов в 2003 році лонгплей "Ocean Avenue" приніс "Yellowcard" загальнонаціональну популярність, викликавши у широкої публіки додатковий інтерес використанням такого нестандартного для рок-банд інструменту як скрипка. Заголовний трек, а також композиції "Way Away" і "Only One" міцно застрягли в ефірі MTV, а сам альбом досить швидко перетнув платиновий кордон.
На підтримку свого мажорного дебюту група провела масштабне турне в компанії з такими виконавцями як "Something Corporate", "Less Than Jake", "Matchbook Romance" і "Mae". У середині гастролей в команду повернувся Моуслі, а оскільки він був давнім другом команди, то Льюїса подякували за виконану роботу і ввічливо попросили звільнити місце. На хвилі успіху "Yellowcard" наприкінці 2004 року на лейблі Бена Харпера "Takeover Records" був перевиданий "Where We Stand". У січні 2005-го, залишивши своїх соратників грітися під каліфорнійським сонцем, Райан і Піт відправилися в Нью-Йорк, де підготували матеріал для наступного студійного альбому.
Коли команда знову з'явилося на публіці, виявилося що Харпер кудись зник. Довгий час фани ворожили, що ж сталося, але потім з'ясувалося, що Бен занадто багато уваги став приділяти своєму лейблу, і тому з ним довелося розпрощатися. У січні 2006-го на світ з'явився довгоочікуваний альбом "Lights And Sounds". Диск дебютував в "Billboard" на п'ятій позиції, а його тираж в перший тиждень склав 90000 копій. У пішло за його виходом турне замість Харпера поїхав екс-гітарист "Staring Back" Райан Мендез.