У 1995-му музиканти випустили свій перший альбом, "Slave", виданий невеликою фірмою "Drag-U-La". Однак пройшло ще більше трьох років, перш ніж команді вдалося зробити серйозний прорив.
У 1999-му група підписала контракт зі свіжоспеченим лейблом "I Am" (підрозділ "Roadrunner records") і відправилася в студію. Керувати сесіями взявся фахівець з ню-металу Росс Робінсон. Продюсер багато побачив за свою кар'єру, але навіть його шокували в шок витівки Чейс.
Для отримання концертного драйву вокаліст запросто міг влаштувати собі кровопускання прямо в студії. У результаті на таких треках як "Coma America" і "Whores of Hollywood" можна було почути реальну нестерпний біль. Настало турне в компанії зі "Slipknot", "Coal chamber" і "Dope" не обійшлося без скандалів. Прикладом може слугувати випадок, коли Чейс був арештований за те, що розбив обладнання "Dope". З лейблом у групи теж постійно відбувалися якісь інциденти, і "Roadrunner", не витримавши такої поведінки своїх підопічних, позбавив їх контракту.
Однак без даху "Amen" перебували недовго, і незабаром колектив уклав угоду з "Virgin records". Знову спродюсований Робінсоном, черговий альбом мав провокаційна назва "We have come for your parents". З платівки, на обкладинці якої красувалися четверо типів із закривавленими сокирами, у всю міць лунали пісні, що викривали споживче товариство і церковних діячів.
Після виходу диска у "Amen" знову почалися проблеми з лейблом, вилилися на цей раз під внутрішньокомандні розбирання. Першим не витримав обстановки, що розжарилася Пол Фіг. Він грюкнув дверима, а незабаром його приклад наслідували й інші партнери Чейс. Що залишився на самоті Чаос зайнявся пошуками нового даху і з допомогою сесійних музикантів почав готувати матеріал для наступного диску. Коли альбом був уже майже готовий, його погодився видати Дарон Малакян з "System of a Down", який тільки що організував свою рекорд-фірму.
За рік до виходу "Death before musick" компанія "Refuse music" випустила лімітований збірка бі-сайдів і раритетів. "Join, or die" був надрукований тиражем у 2000 копій і поширювався тільки на концертах "Amen". У тому ж 2003-му, коли гурт гастролював у Британії, її виступи були зняті на відео. На наступний рік з цих матеріалів було зроблено DVD "Caught in the act", а в 2005-му вийшов аудіо-еквівалент під назвою "Gun of a preacher man".