Боббі із задоволенням погодився, і по прибуттю в Штати трійця приступила до спільних репетицій.
Приблизно через місяць музиканти спантеличили свого менеджера пошуками вокаліста, і той запропонував кандидатуру колишнього фронтмена "Deep Purple" Рода Еванса, який в той час якраз нічим не був зайнятий. Таким чином, склад "Captain Beyond" був повністю укомплектований, і колектив приступив до нормальної роботи. Записавши одне демо, команда перейшла до створення дебютного альбому.
Хоча в написанні пісень брали участь всі музиканти, на платівці було вказано авторство Калдвелл і Еванса. Це зумовлювалося тим, що Дорман і Рейнхарт ще мали якісь зобов'язання перед "Iron butterfly". Незважаючи на те, що більшість учасників групи були американці, платівка мала британське хард-рокове звучання. Перед записом другого альбому Калдвелл пішов, а його місце зайняли перкусіоніст Гуілл Гарсіа та ударник Марті Родрігез, які привнесли в звучання "Captain Beyond" латиноамериканські ритми. Крім них у створенні "Sufficiently Breathless" взяв участь клавішник Різ Вінанс, що виконав чудове соло у композиції "Drifting In Space".
Після виходу платівки з групи пішов Рід Еванс, внаслідок чого "Captain Beyond" опинилися на межі розпаду. У 1976 році за наполяганням лейблу проект був все ж реанімовано. Правда, Еванс не підтримав ідею повернення до оригінального складу, і "капітанам" довелося шукати іншого вокаліста.
Після серії прослуховувань музиканти зупинили вибір на Віллі Даферне. З ним група записала альбом "Dawn Explosion" і провела близько 20 концертів, після чого знову почала розпадатися. Віллі незабаром втік, і його спробували замінити Джиммі Хендерсоном. Однак затія не вдалася і ім'я "Captain Beyond" надовго зникло з поля зору. І все ж повернення "Капітана" відбулося. У 1999 році Рейнхарт і Калдвелл відродили проект за допомогою вокаліста Джимі інтервалу, клавішника Дена Фрая та бас-гітариста Джефа Ертабейзі. Команда почала активно виступати і навіть хотіла випустити концертний альбом, але плани так і не вдалося здійснити.
Спочатку за станом здоров'я пішов Фрай, який поступився місце Дейву Мьюз. Потім з лав "Captain Beyond" був вигнаний Інтервал, чий вокал нагадував більше Даферна, ніж Еванса (а Ріно і Боббі прагнули до оригінального саунду). З Кайлом Роадс біля мікрофона і новачком Стівом Петра за клавішними група провела ряд концертів, після чого її діяльність стала потихеньку сходити нанівець.