Як раз на ньому група і представила світу коктейль з металу та панку, що послужив прообразом стилю грайндкор. При цьому відмінною особливістю "Extreme Noise Terror" стала присутність двох гроул-вокалістів. Відразу після виходу "Radioactive команду покинув Кілер, а на його місце прийшов Мік Харріс з" Napalm Death ".
Важливим для "терористів" став 1987 рік, коли їх творчістю зацікавився відомий радіоведучий Джон Піл. Той організував музикантам сесії на "Radio One", а їх результат був випущений у вигляді міні-альбому фірмою "Strange Fruit". Платівка мала непоганий успіх, і Пив провів з "ENT" ще одні сесії, але цього разу записи не були видані.
У 1988-му Харріса змінив Тоні "Стік" Дікенс, за участю якого був зроблений дебютний полнометражнік з точно відображає свою суть назвою, "A Holocaust In Your Head". Вихід альбому супроводжувався повнометражними гастролями по Європі і Японії. У 1990 році відбулася третя серія Peel Sessions, за підсумками якої був випущений лонгплей, куди також потрапив і ранній матеріал. Трохи пізніше "Extreme Noise Terror" вдруге провели японське турне, а також записали міні-альбом "Phonophobia", виданий на лейблі "Vinyl Japan". Коли колектив у черговий раз гостював у Джона Піла, там же виявився представник техно-групи "KLF" Білл Драммонд.
Йому дуже сподобався виступ "екстремістів", і він запропонував їм не тільки зробити кавер на композицію своєї команди "3am Eternal", але і виконати його в передачі "Top of the Pops". Трек піддався неабиякою переробці та в результаті попав під заборону до показу на BBC. Як би там не було, але міньйон з цією піснею все ж вийшов у світ і був названий "синглом тижня" такими виданнями як "Melody Maker" і "NME".
Більш того, в 1992 році обидві групи виступили з "3am Eternal" на церемонії "Brit Awards", а "Extreme Noise Terror" потрапили на перші смуги з-за того, що під час виконання даної композиції "розстрілювали" публіку холостими чергами з кулемета . Два наступні роки пройшли в нескінченних турах - за цей час склад поповнився гітаристом Алі Фіроузбатом, на ударні повернувся Піг, а місце бас-гітариста зайняв Лі Барретт. Влітку 1994-го "ENT" уклали контракт з "Earache Records", витягли на світло свій старий матеріал і, кілька його переробивши, випустили пізніше під назвою "Retro-Bution". Після євроамериканське гастролей вдруге пішов Кілер, поступившись місцем Весу Саргенсону (екс-"Cradle of Filth").
Але це було ще нічого - більше здивувало фанів відбування Філа Вейна в "Napalm Death" і поява на його місці напалмовца Барні Грінвея. Оновлена конфігурація під керівництвом продюсера Коліна Річардсона випустила альбом "Damage 381", після чого кадрові флуктуації продовжилися. Спочатку Вейн і Грінвей повернулися на колишні диспозиції, але до 2001 року, коли вийшов "Being And Nothing", з "старичків" в команді залишився один Джонс.