Грунтовно поднаторев в ритм-енд-блюзі він захопився авангардним джазом. Як-то його гру почув американський джазмен Тоні Вільямс, який і запросив Джона до Штатів. Там Маклафліна зманив до себе Майлз Девіс для запису кількох альбомів. На самому початку 70-х Джон серйозно захопився індуїзмом. Його гуру, Шрі Чінмой дав йому нове ім'я - Махавішну. І ось у результаті Джон організував свій найграндіозніший проект, давши йому ім'я "Mahavishnu orchestra".
До складу групи крім батька-засновника увійшли скрипаль Джеррі Гудмен (екс-"The flock"), барабанщик-віртуоз Біллі Кобем, клавішник Ян Хаммер і басист Рік Лейрд. Вже перші записи "Mahavishnu orchestra" вразили слухачів незвичністю музики, складністю аранжувань та віртуозним виконанням.
Ритмічний малюнок був надзвичайно заплутаний - ні на джаз, ні на рок це було не схоже. Це був так званий ф'южн - сплав східної музики, джазової аритмії, жорсткого фанку і хард-року з класичним звучанням, причому все це було перемішано досить несподівано. Все це плюс безумовне майстерність усіх музикантів і особливо філігранна техніка Маклафліна залучили до ансамблю дуже велика увага. Підписавши контракт з "Columbia records" група випустила три відмінних платівки ("The Inner Mounting Flame", "Birds of Fire", "Between Nithingness and Eternety"). Проте з часом в колективі виникли розбіжності, оскільки Джон Маклафлін пред'являв аж надто великі вимоги до своїх колег вимагаючи від них більш глибокого проникнення в суть запропонованої ним музики. Скінчилося все як завжди - розпуском команди.
У 1974 році Маклафлін зібрав новий склад "Mahavishnu orchestra". На цей раз його соратниками стали французький скрипаль Жан-Люк Понті, ударник Майкл Уорден, клавішниця і вокалістка Гейл Моран і басист Ральф Армстронг. Ця конфігурація хоча і була трохи слабший першої, тим не менш випустила дуже вдалий лонгплей "Apocalypse", нітрохи не поступається своїм попередникам.
У записі цього альбому, який продюсував відомий "бітломан" Джордж Мартін, також брав участь Лондонський симфонічний оркестр. Однак Маклафлін не вдалося утримати рівновагу, і в 1975 році з "Mahavishnu orchestra" пішли Жан-Люк Понті та Гейл Моран. На місце клавішника був прийнятий Стю Голдберг, з ким був записаний альбом "Inner Worlds". Непоганий внесок у цю платівку вніс Уорден, який виступив не тільки в ролі барабанщика, але і в ролі автора низки композицій, піаніста і вокаліста. Найвідомішою річчю з диска стала "Lotus Feet". У кінці 1975 року Маклафлін знову розпустив команду і зайнявся своїм новим проектом "Shakti", що складався з індусів, що грали на народних інструментах. Пройшовши ще через низку колективів і стилів Джон ще один раз використовував вивіску "Mahavishnu orchestra".
Було це в 1984 році, коли він у компанії з Кобем (ударні), Біллом Евансом (саксофон), Мітчеллом Форманом (клавішні), Йонасом Хеллборгом (бас) і Денні Готлібом записав альбом "Mahavishnu". Проте платівка виявилась невдалою і на цей раз група була розпущена остаточно.