Біографія гурту Green Day
Біографія гурту Green DayПредставники каліфорнійської панк-сцени
Take more shit, I've had enough tonight I'm gonna rip it up...
Take more shit, I've had enough tonight I'm gonna rip it up...Зберігаючи кращі традиції панк-року, The Offspring внесли в нього щось, цілком невластиве жанру, - сенс
Ми - просто KoЯn
Ми - просто KoЯnНью-метал група з Бейкерсфілду, штат Каліфорнія. Їм часто приписують створення і популяризацію жанру нью-метал.
  • Незважаючи на те, що учасники "Underoath" належать до християнської віри, музика цієї групи досить брутально. Проект утворилося у флоридському...

    Читати далі...

  • До якого тільки стилю критики не відносили творіння "Garbage" - і пост-грандж, і готик-поп, а просто альтернатива. Самі ж музиканти завжди кивали на свої...

    Читати далі...

  • Унікальне явище на британській рок-сцені під назвою "Jethro Tull" (ім'я вченого-аграрники) виникло на уламках околоблюзовой команди "John Evan Band". В...

    Читати далі...

Рорі Галлахер без сумніву є самим впливовим ірландським гітаристом. Музикант народився 2 березня 1948 року в Боллішенноне, а його дитинство пройшло в Корку. Галлахер освоїв гітару ще в ранньому віці, а його першими кумирами були Лонні Донеган, Вуді Гатрі, Чак Беррі, Мадді Уотерс і Джеррі Лі Льюїс. У 12 років Рорі переміг на конкурсі молодих талантів Кірка і отримані в якості призу гроші витратив на першу електрогітару.

Через чотири роки молодий Галлахер став учасником групи "The Fontana showband", з якою гастролював по Ірландії та Англії. Через рік команда була перейменована в "The impact", а ще через рік розпалася.

Після візиту до Гамбурга Рорі повернувся в Корк, де з Еріком Кіттерінгхемом (бас) і Норман Демері (ударні) організував тріо "Taste". Ця група досить швидко набула популярності, а серед її шанувальників значився сам Джон Леннон. Галлахер був безсумнівним лідером "Taste", але у міру зростання його майстерності відносини в колективі погіршувалися і, врешті-решт, банда розпалася.

У 1971 році з альбомом "Rory Gallagher" музикант розпочав сольну кар'єру. Після великих європейських гастролей Галлахер випустив концертний альбом "Live in Europe", який потрапив в гарячу десятку і приніс йому перше "золото". Популярність гітариста в той час була настільки висока, що його стали запрошувати для спільних записів такі зірки як Мадді Уотерс, Джеррі Лі Льюїс, Альберт Кінг, Кріс Барбер і "Rolling stones". У 1974-му Галлахер зробив своє знамените ірландське турне, відображена на відео. Окрім фільму на основі тих гастролей вийшов подвійний концертний альбом "Irish tour", який став найуспішнішим американським релізом музиканта.

У 1975 році термін контракту з "Polydor" закінчився, і гітарист перебрався на "Chrysalis". Змінивши лейбл, Галлахер почав змінювати і свій стиль, повернувшись від блюз-року до хард-року. Одну з робіт нового періоду ("Calling card") він записував за участю відомого Роджера Гловера з "Deep purple". Випустивши шість обважнених альбомів, Рорі на деякий час згорнув студійну діяльність.

Проте він продовжував активно виступати наживо, а в 1985 році зайнявся створенням власного лейбла "Capo". У 1987-му на цій фірмі вийшов диск "Defender", який ознаменував повернення Галлахера до блюзових коріння. Свою любов до цього стилю гітарист підтвердив і наступною роботою, "Fresh evidence". На початку 90-х Рорі частенько з'являвся в якості гостя на альбомах інших музикантів, а також багато гастролював. Під час відвідування Голландії в січні 1995-го здоров'я Галлахера різко погіршився, і концерти довелося скасувати.

Музикант опинився в лікарні, де йому зробили пересадку печінки. Проте операція не допомогла, і 14 червня 1995 Рорі Галлахер помер. У число посмертних релізів потрапили концертний бокс-сет "Let s go to work", що включав раніше нереалізований матеріал, і акустичний альбом "Wheels within wheels", до якого увійшли записи Галлахера, зроблені ним разом з іншими відомими музикантами ("U-2" , Ван Моррісон, Філ Лайнотт та інші).