Біографія гурту Green Day
Біографія гурту Green DayПредставники каліфорнійської панк-сцени
Take more shit, I've had enough tonight I'm gonna rip it up...
Take more shit, I've had enough tonight I'm gonna rip it up...Зберігаючи кращі традиції панк-року, The Offspring внесли в нього щось, цілком невластиве жанру, - сенс
Ми - просто KoЯn
Ми - просто KoЯnНью-метал група з Бейкерсфілду, штат Каліфорнія. Їм часто приписують створення і популяризацію жанру нью-метал.
  • Засновниками цієї команди є Джон Філд (перкусія, флейта) та Тоні Дьюхіг (гітара), які познайомилися на початку 60-х. У той час вони...

    Читати далі...

  • Норвегія знаменита, перш за все, неміряна кількість блекових команд, проте в цій країні зустрічаються колективи, що працюють і в інших...

    Читати далі...

  • Джефф Лінн (р. 30 грудня 1947) почав свою кар'єру в 60-х роках у групі "The Nightriders", більш відомої згодом як "Idle Race". Ансамбль...

    Читати далі...

Рой Харпер (р. 12 червня 1941) вперше виявив свої музичні устремління в 10 років, коли разом зі своїм братом Девідом почав грати скіффл. Трохи пізніше він почав цікавитися блюзом, джазом і класикою, але розвиток її смаків було призупинено призовом до армії. Жорстка дисципліна припала хлопцеві не до смаку, і щоб уникнути подальшої служби, він закосив під божевільного.

Переживши поневіряння по психлікарня, Харпер поїхав на континент, де деякий час підробляв вуличними виступами. По поверненню до Англії Рой влився до лав фолк-руху і став резидентом лондонського клубу "Les Cousins". Його перша платівка, що вийшла на невеликому лейблі "Strike", складалася з віршів, виконаних під акустичну гітару. Тим не менш, робота була настільки проникливою, що на неї звернула увагу фірма "CBS Records", яка взяла артиста під свою опіку.

У 1968 році Харпер дав у лондонському Гайд-парку серію безкоштовних концертів, збільшивши тим самим число своїх прихильників. Вихід "Flat Baroque And Berserk" супроводжувався першим візитом Роя до Америки. До речі, в якості гостей на цьому альбомі виступили музиканти з "Nice". Платівка також послужила початком довготривалої співпраці з "Harvest", підрозділом "EMI".

Між тим, популярність Харпера зростала не тільки серед слухачів, а й серед рок-музикантів: у 1970 році "Led Zeppelin" записали пісню "Hats Off to Harper", а трохи пізніше Джиммі Пейдж зіграв на найуспішнішому альбомі Роя, "Stormcock". У 1972-му Харпер почав акторську кар'єру, знявшись у фільмі "Made" (саундтрек до нього вийшов під назвою "Lifemask"). Наступний диск, що називався "Valentine", знов був відзначений появою Пейджа. Альбом вийшов на День Святого Валентина і містив добірку пісень про кохання. Після випуску концертний альбом "Flashes From The Archives Of Oblivion" Рой зібрав групу "Trigger", що включала в себе Кріса Спеддінга, Дейва Кокрен і Білла Брафордом. Команда записала всього один альбом, але зате супутній сингл "When an Old Cricketer Leaves the Crease" став найголовнішим харперовскім бестселером.

У тому ж році Рой виконав провідну вокальну партію у пісні "Have a Cigar" з пінкфлойдовского шедевра "Wish You Were Here". У подяку за це Гілмор допоміг йому у створенні "HQ", а Харпер згодом відзначився на першому сольнику Девіда. У 1980 році Рой подібним чином обмінявся люб'язностями і з Кейт Буш ("The Unknown Soldier", "Never For Ever"), а раніше удостоївся появи подружжя МакКартні на "Bullinamingvase".

Після "The Unknown Soldier" Харпер розлучився з EMI і організував власний лейбл "Public Records". У 1984-му музикант роз'їжджав по Англії в компанії з Джиммі Пейджем, граючи з ним акустичні концерти під різними вивісками типу "The MacGregors" і "Themselves". Тоді ж був записаний їх спільний альбом "Whatever Happened To Jugula?", Що вийшов під ім'ям Роя. В кінці 80-х музикант на деякий час зник з поля зору, але вже у 1990-му зробив тур-де-форс з "Once", де знову з'явилися Гілмор і Буш. У 1992-му Харпер пережив розлучення і тому альбом "Death Or Glory?" вийшов меланхолійним. Після цього свіжого студійного матеріалу не з'являлося аж до 1998 року, коли вийшла концептуальна робота "The Dream Society", що базувалася на життєвому досвіді музиканта. Тут теж не обійшлося без звучних імен, але на цей раз гостем Харпера став Ян Андерсон з "Jethro Tull".

Своє 60-річчя Рой зазначив концертом у лондонському "Royal Festival Hall", на підставі якого був випущений подвійний альбом. У 2003 році Харпер опублікував книгу "The Passions of Great Fortune" з текстами всіх його пісень, а 2006-м порадував своїх шанувальників випуском першого DVD.