Вокаліст Стіві Дохерті недовго пробув в колективі і перед записом дебютного альбому поступився мікрофон Тоні Лідделу.
Сесії проходили в "Powerplay studio" (Цюріх), а керував дією відомий штатівський AOR-продюсер Кевін Елсон, що зробив собі ім'я на таких командах як "Journey", "Mr. Big" і "Europe". Його присутність природним чином позначилося на музиці "Strangeways", і альбом звучав абсолютно по-американськи. Відповідно платівка користувалася великим попитом у США, ніж в Англії.
Незважаючи на відносний успіх дебюту Ліддел пішов з групи, а його функції спробував забрати собі Ян. Однак у справу втрутилося керівництво лейбла, і за його наполяганням в колектив був прийнятий уродженець Атланти Террі Брок. Вокал нового фронтмена був дуже схожий на Стіва Пері, і тому альбом "Native sons" сильно нагадував класичні роботи "Journey" - "Frontiers" і "Escape". У 1989 році вийшов третій лонгплей групи, "Walk in fire". Альбом був зроблений в дусі свого попередника, але вже викликав менше асоціацій з "Journey". "Walk in fire", також як і "Native sons" досить сильно розхвалювали мелодік-рок-пресою і непогано продавався. Тури на підтримку цих двох альбомів допомогли набути "Strangeways" солідної армією прихильників, більшість з яких складали німці.
Загалом, справи йшли в гору до тих пір, поки команда знову не позбулася вокаліста. У 1989 році Брока запросили на прослуховування в "Deep purple", і хоча йому не вдалося потрапити до маститим хард-рокерам, назад в "Strangeways" Террі не повернувся.
Тим часом контракт з "RCA Records" був втрачений, і для Стюартів настав тужливий період. Багаторічні пошуки відповідного вокаліста так і не увінчалися успіхом, і тому функції фронтмена знову вирішив звалити на себе Ян. Випущений в 1994 році "And the horse" не викликав особливого ентузіазму в публіки - вокал був вже не той, та й час для мелодік-року було не дуже підходяще. Так що групі знадобилося близько чотирьох років, щоб зібратися з духом і записати черговий альбом. Коли матеріал для "Any day now" був практично готовий, з колективу пішов Драммонд, і брати залишилися удвох.
Однак цей факт, схоже, їх не особливо пригнічував, оскільки вони практично відразу організували свій власний лейбл "Hangdog records" і перевидали на ньому весь бек-каталог "Strangeways". Потім настала черга і "Any day now", доробити за допомогою барабанщика Дейва Мура. Через два роки шотландці випустили останній альбом, "Gravitational Pull", після чого Ян Стюарт оголосив про початок сольної кар'єри.