Взявши орієнтацію на треш каліфорнійського розливу, хлопці грали від випадку до випадку в клубах, а також зробили парочку пробних записів. Одна з пісень того періоду ("Black mail") навіть потрапила на збірку "Full Force", випущений фірмою "Ebony Records".
Свій перший значний крок група вчинила, уклавши договір з менеджерської конторою "BAD Management". Хлопці там виявилися тлумачні і змогли організувати своїм підопічним контракт з "Roadrunner Records". Лейбл також виявив великий інтерес до музикантів і займався їх справами досить відповідально. Здобувши під ногами твердий грунт, колектив вирішив відзначити цю подію зміною вивіски і перейменувався в "Xentrix".
Для запису дебютного альбому "Roadrunner" найняв відомого американського продюсера Джона Кьюніберті ("Forbidden", Joe Satriani). "Shattered Existence" викликав купу позитивних відгуків, і "Xentrix" стали дуже популярні в клубному середовищі Великобританії. На підтримку альбому колектив провів домашні гастролі в компанії з "Sabbat", після чого відправився в студію записувати EP "Ghostbusters". Кавер на однойменну пісню Рея Паркера додав команді неабияку порцію популярності і став її концертним фаворитом. Правда тут не обійшлося без невеликого скандалу, оскільки компанія "Columbia Pictures" зажадала вилучити з продажу диск із зображенням логотипу фільму "Ghostbusters". Музикантам довелося піти на поступки кіношному монстру і обкладинку переробили на інший варіант.
Другий альбом, "For whose advantage?", Був зроблений за тією ж схемою що і його попередник. Єдина відмінність полягала в тому, що цього разу музиканти крім власного матеріалу виконали кавер гіллановской "Running white faced city boy". Відразу по виходу диска "Xentrix" зробили перший європейський вояж, супроводжуючи "Annihilator".
Повернувшись додому, колектив записав пару нових композицій, на яких постарався дещо змінити свій саунд. Потім до них було додано кілька концертних треків, і все це вийшло у вигляді EP "Dilute to taste". Експерименти зі звуком були продовжені на третьому альбомі, на якому, скориставшись допомогою клавішника Карла Арнфельда, "Xentrix" вже помітно віддалилися від суто трешевість саунду. Випустивши на "Roadrunner" останній сингл ("The order of chaos"), команда зробила необдуманий крок і розірвала договір, як з лейблом, так і з менеджментом. Зроблено це було з метою перебратися під крило більш солідної фірми, яка змогла б вивести "Xentrix" на міжнародну арену.
Проте вже після першого демо, записаного в стані повної незалежності, ілюзії розвіялися як дим. Групі було зроблено всього лише одна пропозиція - від крихітного лейблу "Heavy Metal Records". Розчарований Естлі заявив про свій відхід, а інші музиканти вирішили спробувати щастя ще раз. Замінивши Кріса вокалістом Саймоном Гордоном і гітаристом Енді Раддом, вони все ж таки випустили один альбом. Однак через низький бюджету "Scourge" ніякої розкрутки не отримав, і проект невдовзі розпався.