22 березня 1943, у. 14 травня 1976; вокал), Пол Самвелл-Сміт (р. 8 травня 1943; бас), Кріс Дреджа (р. 11 листопада 1944; гітара), Джим МакКарті (р. 25 липня 1943; ударні) і Ентоні "Топ" Топхем (гітара). Батькам 16-річного Топхема здавалося, що ритм-енд-блюз заважає їхньому синові отримати гідну освіту, тому за їх наполяганням Ентоні незабаром пішов з групи. Звільнилося місце зайняв однокласник Релфа Ерік Клептон (р. 30 березень 1945).
Взявши курс на виконання класичного чиказького ритм-енд-блюзу, "Yardbirds" досить швидко набрали обертів, чому більшою мірою сприяв неабиякий талант Клептона. Своєю резиденцією група обрала популярний Річмондський клуб "Crawdaddy", чий власник Джорджіо Гомелскі став її менеджером. Перші записи "Yardbirds" зробили як супроводжуюча складу Сонні Боя Вільямсона, але на початку 1964-го з допомогою Гомелскі був укладений контракт з "Columbia", і команда відправилася в "автономне плавання".
Дебютним альбомом групи стала концертний запис, зроблений в легендарному клубі "Marquee". Платівка, складена з творів американських блюзменів, привернула інтерес публіки, проте про великий комерційний успіх говорити не доводилося. Те ж саме можна було сказати і про перших двох синглах, тому на третьому міньйоні музиканти вирішили відійти від ортодоксального блюзу. Результат не змусив себе чекати, і композиція Грема Гоулдмена "For Your Love" стала першим справжнім хітом "Yardbirds". Втім, відхід у комерцію не сподобався Клептону, і він втік до "John Mayall s Bluesbreakers". На своє місце Ерік запропонував взяти Джиммі Пейджа, але той у той час отримував непогані гроші на сесійній роботі, тож відповів відмовою і в свою чергу порадив звернутися до Джефу Беку. Бек погодився і, не дивлячись на загальну тенденцію до погоні за чартового успіхом, привніс в саунд групи психоделічні елементи.
За допомогою того ж Гоулдмена "Yardbirds" виготовили ще два шлягера, "Heartful Of Soul" і "Evil-Hearted You", а також записали пару хітів власного виробництва, "Still I m Sad" і "Shapes Of Things". У 1966-му вийшов альбом "Roger The Engineer", повністю складався з оригінального матеріалу. Поява платівки супроводжувалося звільненням Самвелла-Сміта, який вирішив зайнятися продюсерською діяльністю.
Його місце зайняв Джиммі Пейдж, але виявилося, що здібності цього музиканта набагато вище четирехструнку, тому Дреджа і Пейдж незабаром помінялися інструментами. Гітарний тандем Джеффа і Джиммі був дуже сильний, проте проіснував недовго. Під час американських гастролей 1966 Бек за свою неадекватну поведінку був звільнений, і склад "Yardbirds" скоротився до квартету. Незважаючи на те, що група продовжувала залишатиметься затребуваною в Штатах, її популярність на батьківщині зійшла нанівець. Сингл "Little Games" в Англії з тріском провалився, і тому альбом з такою ж назвою вийшов тільки за океаном. Крім того, обстановку дестабілізували проблеми з наркотиками, а також збільшуються розбіжності з приводу музичного курсу "Yardbirds". Релф і МакКарті висловлювали своє прагнення до акустики і фолку, а Пейдж хотів грати тяжеляк. Справа закінчилася тим, що влітку 1968-го перші двоє пішли й організували проект "Renaissance". Що залишився біля керма Пейдж набрав нових рекрутів, перейменував групу в "New Yardbirds", і це стало початком історії знаменитої хард-роковою банди "Led Zeppelin".
У 1992 році ім'я "Yardbirds" було занесено до Зали Слави Рок-н-Ролла, що послужило приводом для реанімації проекту. З середини 90-х МакКарті і Дреджа відродили групу і відновили концертну діяльність. Склад команди з тих пір неодноразово змінювався, але одним постійним партнером Джима і Кріса залишався бас-гітарист і лідер-вокаліст Джон Айден. У 2003 році "Yardbirds" випустили студійний альбом "Birdland", складений зі свіжого матеріалу та кількох перезаписаних хітів минулих років.