Перегравши у ряді гаражних банд, хлопці зустріли басиста Джеремі Маршалла.
Коли хлопцям перевалило за 20, вони перебралися до Атланти, де до їх компанії приєднався гітарист Келлі Хайес. Так і вийшла їхня перша повноцінна команда, названа "Grundig". Потусуватися три роки на музичній сцені Атланти, група повернулася до Флориди, в рідній Джексонвіль. Там хлопці здружилися з Фредом Дерстом, якому дуже подобалося творчість "Grundig".
Дерст люб'язно надав "Грюндіг" свою домашню студію, а коли там було записано перший демо, він запропонував його на прослуховування продюсеру Россу Робінсону. Тому запис сподобалася, і незабаром у хлопців на руках був контракт від "Flip", дочірнього підрозділу "A & M Records". На цьому етапі сталася затримка, оскільки назва торгової марки "Grundig" групі не можна було використовувати. Проблему вирішили за допомогою партнера Дарста по "Limp bizkit" Веса Борланд, який запропонував змінити вивіску на "Cold". У 1998 вийшов однойменний альбом, а перед цим команда встигла трохи повиступати разом з "Limp bizkit" і "Korn".
До дебюту "Cold" критики поставилися дуже благодушно, а наступні за появою альбому гастролі проходили в компанії "Soulfly", "Orgy" і "Deftons", що значно підвищило рейтинг групи. У 1998-му також вийшов сингл "Give" та відповідний відеокліп, в якому знявся фронтмен "Korn" Джонатан Дейвіс. На наступний рік у команді з'явився п'ятий учасник, гітарист Тері Балзамо, що дозволило Уорду повністю зосередитися на вокалі (правда, при цьому Скутер продовжував залишатися основним автором пісень).
В кінці 1999-го в Сіетлі пройшли сесії другого альбому, "13 ways to bleed on stage". Диск продюсував Крісом Вренна з "Nine inch nails" і Адамом Каспером. Саме Вренна надав альбому електронний відтінок. У всьому іншому, як і раніше залишився той самий потужний і депресивно-навантажений "Cold". До свого наступного релізу колектив йшов довгих три роки. Коли необхідність третього альбому остаточно назріла, Скутер Уорд відправився на Гаваї, і не вилазив звідти, поки у нього не був готовий матеріал. Витративши на твір пісень десять днів, вокаліст повернувся до своїх колег, і всі разом вони відправилися в студію.
Продюсувати альбом покликали Ховарда Бенсона, який прославився на тричі платиновому "Sattellite" групи "POD". Результатом спільних праць став "Year of the spider", зроблений з ухилом в "атмосферну" мелодійність і до болю проникливим вокалом Уорда, що вивело команду на новий якісний рівень.