У 1983 році квартет записав демо "No escape", що попала в руки боса "Shrapnel records" Майка Барнеа.
Робота музикантів йому сподобалася, і на наступний рік "Shrapnel" випустила їх дебютний альбом, названий також як і демо. Платівка за стилем представляла собою мелодійний хеві-метал, через що "Hexx" іноді порівнювали з "Metal church" і "Savatage".
Через деякий час склад групи був посилений гітаристом Клінтом Бауером (екс-"Prisoner"), а мікрофон перейшов у розпорядження Дена Брайанта. Зміни конфігурації торкнулися і зміни стилю "Hexx", і другий альбом каліфорнійців ("Under the spell") містив вже спід-метал з трешевий нальотом. Такий поворот подій засмутив Майка Барнеа, і він розірвав контракт з групою. Неприємності для "Hexx" на цьому не скінчилися, і незабаром колектив позбувся відразу двох учасників, Дена Брайанта і Дейва Шмідта.
Заміна ударнику знайшлася в особі колишнього колеги Бауера по "Prisoner" Джона Шафера, а вокальні обов'язки взяв на себе Бауер, який володів більш агресивною манерою виконання в порівнянні зі своїми попередниками. У 1988-му команда перейшла під дах "Music for nations", де випустила EP "Quest for sanity".
Цей реліз був відзначений подальшою еволюцією стилю, який перейшов тепер у техно-треш. "Quest for sanity" вийшов спочатку в Європі і лише через рік - в Америці. Відносини колективу з "Music for nations" виявилися недовговічними, і наступний міні-опус, "Watery graves", був виданий невеликою фірмою "Wild rags". Черговим пристановищем "Hexx" став солідний лейбл "Century media". Диск 1991 року "Morbid reality" записувався в каліфорнійській студії "Starlight sound" під керівництвом Джона Маршалла із "Metal church".
На цьому альбомі музиканти продовжили стильові експерименти з подальшим зрушенням у брутальність і цього разу видали щось техно-треші-детовое. Однак їх пошуки так і не привели до успіху, і в 1993 році після відходу Джона Шафера в проект "Dogface" група розпалася.