Вдосталь нарепетіровавшісь, команда приступила до гастрольної діяльності і через деякий час стала досить відомою і популярною. У 1987-му вийшов перший лонгплей "Zed Yago", "From over yonder".
За визнанням солідного німецького журналу "Metal hammer" цей реліз отримав звання "альбому місяця". У перший місяць продажів тільки в Німеччині розійшлося більше 30000 примірників платівки, що змусило заворушитися мажорні лейбли і звернути їх високу увагу на нову перспективну команду. У результаті в 1988 році "Zed Yago" отримали контракт від "BMG records". Записаний на цій фірмі альбом "Pilgrimage" з ходу влучив у національні чарти і провів там досить довгий час. Крім цього "Pilgrimage" зайняв друге місце в японських метал-чартах.
Група з'їздила до Англії, де під керівництвом Юліана Дойла зняла відео, що потрапило в ефір багатьох телекомпаній. Потім "Zed Yago" каталися по Німеччині, розігріваючи самих "Deep purple", а після знову опинилися в Британії, де відкривали концерти "WASP". Гастролі закінчилися тим, що колектив виступив у Дортмунді на святкуванні дня народження "Metal hammer".
Тим часом в групі відносини ставали все більш напруженими і напруженіше. Підсумок чвар виявився плачевним - команда втратила гітариста Гуннара і "стукача" Буби (який, до речі, випустив непоганий сольник). Решта музиканти спробували знайти їм заміну, але справа не заладилося і в 1990 році пішла Ютта, що вирішила зайнятися сольною кар'єрою. Таким чином, проект "Zed Yago" був похований. У другій половині 90-х років Джиммі познайомився з дівчиною на ім'я Івонна. Він намагався навчити її грі на гітарі, і в процесі виявилося, що у Івонн гарний голос.
Джиммі нічого не залишалося робити як зібрати своїх колишніх колег і реанімувати "Zed Yago". Сталося це в 1997 році і група тут же кинулася брати участь у різних фестивалях. Через п'ять років "Steamhammer" випустила у світ компіляцію "From the twilight zone", а свіжої студійною роботою команда зібралася порадувати слухачів тільки в 2004 році.