Al Kooper

Ел Купер (р. 5 лютого 1944, Нью-Йорк) є одним із значущих музикантів минулого століття. За дослідженням журналу "Rolling stone" серед 500 альбомів усіх часів і народів дванадцять зроблені при солідному участю Купера. Музика його оточувала з дитинства, і Ел слухав госпел, ритм-енд-блюз, соул. Одного разу він сів за піаніно і без будь-якої підготовки почав грати популярні речі початку 50-х.

Потім у його життя прийшов рок-н-рол, і вже в 15 років Ел став гітаристом підліткової команди "Royal Teens". Група видала пару значних хітів ("Short shorts", "Believe me"), після чого продюсери стали навперебій запрошувати його в інші тінейджерскіе бенди.

Ел впритул зайнявся сесійного роботою, а по ходу справи опановував навики звукоінженера. Трохи згодом Купер спробував себе ще й у творі пісень. Одна з перших його речей, "This diamond ring", написана в співавторстві з Бобом брасом і Ірвіном Левіним, стала хітом у виконанні "Gary Lewis and The Playboys". Як-то раз Ел був запрошений подивитися на сесії Боба Ділана, але чистого перегляду не вийшло, і вже через кілька годин Купер наяривал на органі "Like a rolling stone".

До речі, на цих сесіях Ел познайомився з блюзовим гітаристом Майком Блумфилдом, з яким у нього склалося тривалий партнерство. З самим Діланом Купер також підтримував стосунки, працював з ним у студії і на сцені, а також виступив продюсером платівки "New morning". З 1965 по 1967 рік Ел був учасником сильної блюзової команди "The Blues Project", з якою записав три альбоми. Потім Купер задумав розбавити ритм-енд-блюз духовими інструментами і заснував проект "Blood, sweat and tears". Випустивши з "BST" всього одну пластинку, Ел пішов працювати на "Columbia records". Пішли його спільні записи з Кроки Отісом, Майком Блумфилдом, а потім відбувся і сольний дебют Купера, "I stand alone".

Тим часом музикант продовжував працювати сессіонщіком, і його клавіші можна було почути у "Rolling stones", Джимі Хендрікса, "Who" і багатьох інших. У 1972-му Ел перебрався до Атланти, де, заснувавши свій лейбл "Sounds of the South", взявся продюсувати перші альбоми "Lynyrd Skynyrd". Серед інших його підопічних періоду 70-х років вважалися "The Tubes", Бі Бі Кінг, Нільс Лофгрен і безліч інших виконавців.

Відзначившись на альбомі Харрісона "Somewhere in England", Купер знову гастролював з Діланом, а потім реанімував "Blues project" і після шестирічної перерви випустив черговий сольник, "Championship wrestling". Також у 80-х Ел працював на "PolyGram records", співпрацював з Томом Петті, Джо Уолшем і займався створенням саундтреків. До кінця десятиліття Купер вирішив трохи відпочити від музичного бізнесу. Якраз в цей час "Beastie boys" засемпліровалі його пісню "Flute thing" і завдяки цьому розпродали свій альбом накладом в 5000000 копій. Тут же за справу взялися інші діячі від хіп-хопу, і незабаром Купер став одним з найбільш "семплірованних" виконавців.

Сам же артист повернувся на сцену на початку 90-х. Крім всяких сесійно-продюсерських справ Ел знайшов час і для запису сольної платівки. На прохання лейблу "MusicMasters" альбом "Rekooperation" був зроблений повністю інструментальним. У 1997-му Купер переїхав до Бостона, де зайнявся викладацькою діяльністю. Однак з часом це несприятливо відбилося на здоров'я музиканта (зокрема у нього сильно погіршився зір), і заняття довелося перервати. Трохи підлікувавшись, невгамовний Ел знову повернувся на сцену, а в 2005 році подарував світові новий диск, "Black coffee".