Стиль обох робіт музиканти визначили як "сумний метал", висловлюючи тим самим жаль з приводу засилля сатанізму серед скандинавських екстремальних команд.
З іншого боку, блекушнікі начебто Евронімуса з "Mayhem", дізнавшись, що в їх ряди затесалися християни, повели себе агресивно і почали погрожувати розправою членам "Antestor". Слава Богу, все обійшлося без жертв, і гурт продовжує свою діяльність.
У 1994 році команда записала свій перший полнометражнік, "Martyrium", однак через проблеми з лейблом вихід його був відкладений на невизначений термін. Ознайомити слухачів зі своєю творчістю група змогла тільки в 1998-му, коли на світ з'явився "The Return of the Black Death". Диск був випущений вищезгаданим "Cacophonous Records", представники якого випадково прогавили християнські пристрасті "Antestor". Втім, правда їм швидко відчинилися, і альбом відразу перестали тиражувати, що зробило його предметом пошуків колекціонерів рідкісних речей. Як би там не було, але "The Return of the Black Death" припав до смаку всім любителям блеку, серед яких були і релігійні і нерелігійні товариші.
Через деякий час групі вдалося знайти притулок на християнсько-металевому лейблі "Endtime Productions", який в 2000 році офіційно випустив "Martyrium". Слідом за цим настав тривалий затишшя, перерване в 2003-м виданням двох ранніх демок на CD під загальною назвою "The Defeat of Satan".
За цей час склад "Antestor" сильно оновився. Пішов оригінальний вокаліст Мартир (К'єтіл Молнес), і його приклад наслідували деякі інші музиканти. Заповнити всі втрати "Антестору" вдалося за допомогою колишніх учасників іншої норвезької християнської метал-команди, "Vaakevandring". Таким чином у групі з'явилися Вреде (Ронні Хансен; вокал), Сігмун (Мортен Сігмунд Магерою (клавішні) і Енн-Марі Едвардс (вокал). Що стосується ударника, то перший драммер, Армот (Свейн Сандер), пішов, і після цього довго не могли знайти йому заміну. Свіжий матеріал від "Antestor" вийшов у 2004 році - це був EP "Det Tapte Liv", на якому блековие фішки стали поступатися місцем інструментальним композиціям.
Слідом за EP з'явився і новий полноформатнік, "The Forsaken". Примітно, що на обох роботах за барабанами сидів Ян Ексел Бломберг, більш відомий в андеграунді під кличкою Хеллхаммер. Постійний ж ударник був виявлений лише в самому кінці 2005-го - ним став Тоні Кіркемо.