Sex Pistols
У ранній складу також входили клавішник Джим Макін і басист Стівен Хейес (пізніше замінений Справою НУНС). Джонс і його колеги, втім, як і багато інших майбутні панки, частенько проводили час у магазині андеграундної одягу "Let It Rock", і в результаті один із власників цього закладу, Малкольм Макларен, став менеджером гурту. У 1974-му ледар НУНС був випнут з команди, а на початку 1975-го басухи перейшла до Глен Метлок (р. 27 серпня 1956). Незабаром після цього довелося розлучитися і з Найтінгейл, що не зійшли у поглядах на майбутнє групи з Джонсом.
У серпні 1975-го МакЛарен привів у колектив ще одного чувака, зеленоволоса, гнілозубого Джонні Лайдона (р. 31 січня 1956), який носив майку з написом "I Hate Pink Floyd". Цей тип раніше ніколи не співав, але Джоні (який отримав кличку "Роттен") взяли на роль вокаліста, оскільки його імідж був досить прикольним. Ідея перейменувати групу належала того ж Макларену і після перебору ряду назв хлопці зупинилися на "Sex Pistols". Перший виступ під цією вивіскою відбулося у "Saint Martins College" 6 листопада 1975 року, хоча на тому концерті команді вдалося зіграти всього одну пісню.
Поступово "Pistols" перебралися на більш великі майданчики (типу "100 Club"), а у вересні 1976-го вже виїхали за межі Англії. Після першого лондонського панк-фестивалю колектив уклав мажорний контракт з "EMI" і в листопаді 1976-го випустив дебютний сингл, "Anarchy In The UK". 1-го грудня "Sex Pistols" були запрошені на телебачення, де ведучий попросив хлопців сказати "що-небудь обурливе". Стів Джонс сприйняв заклик буквально і вивалив в ефір купу лайки. На наступний день всі газети захлинаючись розповідали про інцидент, тим самим значно збільшивши інтерес до новоявленої панк-банди. У грудні "EMI" організувала британське турне "Anarchy", але оскільки "Pistols" продовжували вести себе, м'яко кажучи, неадекватно, десь через місяць фірма розірвала контракт. Приблизно в цей же час пішов Метлок, а на його місце Роттен притягнув свого дружка Сіда Вішеса (Саймон Джон Річі, р. 10 травня 1957), раніше стукала в "Siouxsie & The Banshees".
Поки Сід намагався хоч трохи вивчити новий інструмент, "Sex Pistols" уклали нову угоду з "A & M Records". Вечірка, що проходила з цього приводу в офісі фірми, носила такий буйний характер, що вже через шість днів контракт знову був розірваний. Врешті-решт, група випустила свій другий сингл на "Virgin Records". З-за свого підозрілого змісту пісня була заборонена до широкого ефіру, але, тим не менш, зайняла в національних чартах другу позицію.
Ювілей королеви Єлизавети група відзначила концертом на катері, спускався по Темзі. Захід закінчився інцидентом з поліцією та укладенням всіх учасників до буцегарні. Видавши ще пару синглів ("Pretty Vacant" і "Holiday in the Sun"), "Sex Pistols" нарешті розродилися дебютним альбомом. Незважаючи на те, що "Never Mind The Bollocks - Here s The Sex Pistols" отримав суперечливі відгуки з боку критиків, у британському чарті диск зайняв перше місце. Тим часом відносини в колективі розладналися, а Вішес міцно сів на героїн. Нещасливе американське турне, яке відбулося в січні 1978-го і супроводжувалася низкою скандалів, закінчилося відходом Роттена. Кук, Джонс і Вішес якийсь час намагалися утримувати прапор "Sex Pistols", але гідну заміну вокалісту їм знайти так і не вдалося. У 1978-му Лайдон організував проект "Public Image Ltd", а Вішес почав сольну кар'єру, що опинилася надзвичайно короткою.
У жовтні подругу Сіда Ненсі Спанджен знайшли мертвою в нью-йоркському готельному номері, а йому було пред'явлено звинувачення у вбивстві. Вішеса звільнили під заставу, але він помер від передозування героїну 2 лютого 1979, не дочекавшись остаточного вердикту суду. У 1996-му вцілілі члени команди возз'єдналися і провели "Filthy Lucre World Tour". Другий реюніон відбувся у 2002-му за участю все тих же Роттена, Джонса, Кука та Метлока. У 2005 році була зроблена спроба ввести "Sex Pistols" ввести в "Зал Слави Рок-н-Ролла", проте "Пістолз" як справжні панки відмовилися від участі у цьому заході, пославши його організаторів куди подалі.